Одеська ОВА відмовилась надати журналістам повні дані цивільних осіб, яких представили до державних нагород під час повномасштабного вторгнення. В адміністарції Кіпера послались на те, що ця інформація може зашкодити людям, а журналісти займаються «паперовим тероризмом».
Про це пишуть журналісти «Nikcenter». Так, у серпні цього року редакція надіслала запит до Одеської ОВА. У запиті просили надати повні імена та прізвища людей, що не проходять військову службу, але представлені до державних нагород. Також йшлось про підстави, заслуги та дату подання цих людей до нагород.
Десятого вересня від Одеської ОВА надійшла відповідь на журналістський запит. Але, як стверджує видання, відповідь була неповною. Зокрема замість повних імен та по-батькові, у листі були вказані лише ініціали людей, котрих представили до держнагород. Розпорядник інформації у листі не вказав також і підстави для подання на державні нагороди та заслуги, за які вказаних осіб вирішили високо відзначити.
Таку інформацію неможливо повноцінно проаналізувати, тож журналісти видання повторно звернулись з проханням надати повні дані людей. На це Одеська ОВА відмовила, запевняючи, що журналісти «можуть спричинити шкоду, якої Одеська обласна військова адміністрація не може допустити»:
«Ваше особисте бажання повторно отримати повністю імена та по батькові, поданих до представлення до нагородження представників Одещини, які наближають перемогу над російським агресором нібито для аналізу подальшої інформації, не відповідає умовам воєнного часу, коли йде жорстока війна проти України… Водночас, така позиція як Ваша, може бути небезпечною для тих людей про яких Ви запитуєте повні анкетні дані», — йдеться у відповіді ОВА від 16 вересня.
До того ж, у листі адміністрація ОВА посилається на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Раніше він говорив, що серед українців поширюється «паперовий тероризм», коли громадяни навмисне надсилають держорганам багато запитів, щоб перевантажити їхню роботу.
«Зловживання правом на інформацією та звернення спричиняє навантаження на бюджет і вимагає залученню держслужбовців до некорисної роботи», — виправдовуються в Одеській ОВА.
Медіаюрист громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов стверджує, що Одеська ОВА не мала права відмовляти журналістам у наданні повних анкетних даних осіб, поданих на державні нагороди.
«Прізвище, ім’я та по-батькові особи самі по собі не дозволяють ідентифікувати особу, а лише у сукупності з іншими відомостями про неї — ідентифікаційний номер, серія і номер паспорта, адреса, дата і місце народження тощо дають можливість беззастережно ідентифікувати таку особу та є персональними даними, що підлягають захисту. Крім того, розпорядник інформації не взяв до уваги, що запитувана інформація становить суспільний інтерес», — пояснює Євген Воробйов.
В редакції «Nikcenter» раніше подавали аналогічні запити до Миколаївської та Херсонської обласних військових адміністрацій. Попри те, що частина Херсонщини досі під окупацією, там без проблем надали журналістам необхідні дані в повному обсязі.
Оскільки подібна інформація має суспільний інтерес, редакція планує звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та представниці омбудсмена в Одеській області Марії Попової зі скаргою на дії Одеської ОВА.
