Балканська історія одеського забудовника: як Невзорова спершу вигнали з Болгарії, а потім тихо повернули

Мало хто в Україні знає, що болгарська контррозвідка ще влітку 2025 року офіційно визнала власника корпорації КУБ Олега Невзорова загрозою національній безпеці. Документи, які зараз оприлюднюють болгарські медіа, показують, що за рік до поліцейського рейду в Баба Аліно держава вже мала все, щоб зупинити Невзорова, і свідомо від цього відмовилась.

2 липня 2025 року у Варненському територіальному управлінні ДАНС було готове подання. Наступного дня, 3 липня, з’явився наказ З 1802 про примусове видворення Олега Невзорова та заборону в’їзду. Паралельно під номером З 1801 видано такий самий наказ щодо його партнера, громадянина Грузії Джоні Чітадзе, співвласника і керівника болгарської компанії «Фират» ООД. За даними BIRD, заборона мала діяти 10 років, у судових документах фігурує строк у 5 років. Підставою називали відмивання грошей, обіг мільйонів готівкою та зв’язки з російськими спецслужбами. Видання «24 часа» згадувало також наркотрафік і торгівлю людьми, а джерела БНТ говорили про гроші російського тіньового флоту.

Але вже 17 липня 2025 року тодішній виконувач обов’язків голови ДАНС Деньо Денев підписав наказ З 2006, яким скасував видворення Невзорова. Рівно через 14 днів. Партнер Чітадзе такої милості не отримав: його оскарження суд відхилив 26 лютого 2026 року, і заборона щодо грузина досі чинна. Тобто болгарська система визнала загрозою обох партнерів, але захистила лише одного.

Скандально відомий депутат від партії Порошенка Шмушкович забув задекларувати дві квартири та понад 8 млн готівки

Нещодавно в мережі розгорівся скандал: журналіст з інвалідністю заявив, що після десяти років роботи у виданні "Думська" його звільнили без пояснень, й оголосив голодування.

Власником медіа виявився соратник Порошенка, голова фракції "Європейська солідарність" в Одеській обласній раді Михайло Шмушкович.

Скандал привернув увагу журналістів і до самого політика. Під час перевірки декларації та активностей Шмушковича з'ясувалося, що він забув показати квартири та мільйони, лобіював бронювання для охоронних фірм, володіючи однією з них, та у війну відпочиває у країнах Європи, при цьому різко засуджуючи колег, які роблять так само.

Незадекларовані мільйони та квартири Шмушковича

Аналіз семи декларацій Шмушковича за 2019-2025 роки виявив різкі провали в пам'яті політика. Адже він зовсім забув задекларувати дві квартири дружини Катерини та 180 тис. доларів готівкою. Йдеться про квартири в Одесі площею 172,2 м² та 52,7 м², не так давно придбані бідним підприємцем, якому не вистачило грошей на зарплату інваліду.

Міносвіти має звільнити "бессарабського" ректора ІДГУ Кічука за сепаратизм

"Бессарабський болгарин" ректор ІДГУ Кічук показав що йому кинули нове фінансування на російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія", який росіяни розпочали у Буджаку на початку 2000-х. Про це пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Вже багато років "бессарабський болгарин" Кічук очолює правління сепаратистської організації "Центр розвитку Бессарабії", яку фінансує організатор "Бессарабської народної республіки" Куртєв, також туди з проросійської Болгарії надходять гранти російського походження.

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України. Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як імперський політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».

Багато хто думає що після того як СБУ у 2015 році з трудом припинило створення "Бессарабської народної республіки" цей проєкт припинився. Насправді проєкт «Бессарабія» трансформували і адаптували його до умов тривалої війни. Зараз він залишається активною загрозою в межах загальної гібридної війни, а недобитки БНР продовжують його реалізацію, при чому фінансування проєкту постійно зростає.

В рамках цього проєкту російська пропаганда та сепаратистські сили системно намагаються розмити українську ідентичність, штучно протиставляючи вигадані культуру та ідентичність неіснуючої "Бессарабії" українській, формують міф про територію, яка нібито «ніколи по-справжньому не була українською».

❗ Російське імперське поняття «Бессарабия» та "бессарабську ідентичність" просувають, щоб стерти українську суб’єктність, зробити регіон «спірним», підготувати ґрунт для «визволення» путіним.

❗ В ІДГУ цим відкрито займається ректор Кічук і історик Дроздов. ІДГУ - УКРАЇНСЬКИЙ (а не бессарабський!) ДЕРЖАВНИЙ університет, втім сепаратисти перетворили його на антиукраїнську установу, де фактично заперечується українська історія і приналежність півдня Одещини, і вже майже 10 років просувається російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія".

 

 

Тепер про небезпеку інтенсивного створення сепаратистами російської імперської ідентичності "бессарабські болгари":

 

Використання терміну «бессарабські болгари» замість «українські болгари» в сучасному політичному та публічному дискурсі дійсно служить інструментом сепаратизму та російського гібридного впливу. Історичні факти та сучасний контекст безпеки повністю підтверджують цю тезу за кількома ключовими пунктами:

1. Штучне збереження імперської матриці
Адміністративно-територіальна одиниця Бессарабська губернія Російської імперії припинила існування у 1917 році. Консервація цього імперського топоніма в офіційному чи суспільному полі спрямована на заперечення сучасних державних кордонів України.
Заміщення сучасного політичного терміну «українські болгари» історичним імперським маркером відриває етнічну групу від українського державотворчого контексту.

Сепаратистський сайт одного з засновників БНР, болгарського цигана Антона Кіссе - “Махала-Бессарабія” продовжує бессарабську мастурбацію і антиукраїнську діяльність

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України і інструмент російської агресії, пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».

Ось бачите сепаратисти з "Махали-Бесарабії" пишуть про міфічну "бессарабську ідентичність"? Це вони роблять за російською методичкою - для обґрунтувати відторгнення "Бессарабії" від України, для стирання української ідентичності та історії.

Читайте також:  История о сепаратисте А. Киссе

Хоча насправді немає "бесарабської ідентичності" - немає "бессарабського народу", немає прапора, немає герба, немає меж, немає культури, немає бесарабської кухні. В Буджаку є українська, молдовська/румунська кухня, болгарська, гагаузька, ногайська, турецька - а "бессарабська" це кухня вкрадена у всіх цих народів, точно як повністю вкрадена "руssкая кухня" ("руssкие" - це такий самий політичний конструкт як і "бісораби").

Подивіться скільки разів ці вороги згадують назву «Бессарабія» - вони буквально «вбивають» її людям в свідомість, так само як Російська Імперія в 19 столітті «вбивала» це нове слово в голови місцевого населення, переписуючи ідентичність краю з нуля після захоплення частини Молдавського князівства.

Цього «вбивання» назви також вимагає російська методичка, як і "бесарабської ідентичності".

Щодо меж, бісораби ніяк не можуть пояснити де межі цього сепаратистського утворення і, як бачите, вони вже включили в межі «Бессарабії» і Одесу.

У 1917 році Бессарабську губернію було ліквідовано, і протягом наступного століття про неї в нашому краї згадували хіба що в контексті імперського гноблення та репресивної політики царизму.

Проте з початку 2000-х фашистська росія в рамках просування “руssкого міра” почала впроваджувати в Буджаку проєкт «Бессарабія».

Міст до Буджака будували під ударами Іскандерів і вже завершили

На Одещині завершили будівництво нового мосту неподалік Маяків, який має забезпечити сполучення з Буджаком навіть у разі нових російських атак. На спорудження витратили понад 200 млн гривень.

Про це розповів голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв’ю медіа.

Новий міст почали будувати у квітні 2026 року, за кілька кілометрів від старого мосту в Маяках. Його вирішили звести після того, як російські удари пошкодили основну переправу, через яку проходить важливий маршрут до Буджака.

Старий міст зазнав ударів дронами у грудні 2025 року. За словами Сухомлина, після першої атаки фахівці за день відновили одну його частину та відновили рух.

Повністю переправу відремонтували приблизно за два місяці. Однак згодом росія знову завдала по ній ударів і частково зруйнувала міст.

Тому паралельно з відновленням старої переправи почали будувати нову. Під час робіт російські військові також атакували будівельний майданчик.

Як виникла назва «Бессарабія» і чому її просування становить загрозу для України

«Бессарабія» — складова антиукраїнського проєкту «Русскій мір»

Історія

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом, Дунаєм і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського мирного договору 1812 року. У тексті цієї угоди не згадується Бессарабія, йдеться лише про новий кордон імперії по Пруту та Дунаю.

 

Уперше назва «Бессарабія» з'явилася 1813 року в назві щойно створеної Бессарабської області. Важливо, що до 1813 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення всього цього краю. Вона не зустрічається ані в російських документах, ані на російських мапах.

 

І в цьому є важливий політичний момент. Називати новозахоплену територію Молдавією або частиною Молдавського князівства означало б прямо фіксувати факт її відторгнення від сусідньої держави. Натомість назва «Бессарабія» створювала враження окремої, самостійної історичної області — без чинного адміністративного носія, правопопередника чи юридичного статусу.

 

Тому, називаючи край «Бессарабією», а не частиною Молдавії, його було легше представити як окрему історичну територію, а не як відірвану частину Молдавського князівства. Це був класичний імперський інструмент маніпуляції географічними назвами — той самий принцип, який сьогодні намагаються використовувати сепаратисти: спочатку змінити назву території, а потім на підставі цієї нової назви створити міф про її «окремішність».

 

Читайте також:  Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз 

 

«Бессарабія» і «Басарабія» - це різні поняття

Пенсія на Одещині нижча за середню по Україні майже на півтори тисячі

Середня пенсія за віком в Одеській області сягнула 5 778 гривень на початок 2026 року. Це на 20,55% менше за загальноукраїнський показник.

Як повідомило Головне управління статистики в Одеській області, за останні п’ять років виплати в регіоні зросли на 57,85% — із 3 660,4 гривні у 2022 році. Утім, це зростання фактично нівелювала кумулятивна інфляція за цей період, яка перевищила 60%.

Загалом же середня пенсія по Україні становить 7 273 гривні. При цьому кожен четвертий пенсіонер отримує близько 3,5 тисячі гривень.

Водночас на Одещині продовжує скорочуватися кількість пенсіонерів. Якщо у 2022 році в Одеській області на обліку перебувало 407,6 тисячі осіб похилого віку, то на початок 2026 року їхня чисельність зменшилася на 4,83% — до 387,9 тисячі людей. Скорочення кількості пенсіонерів на Одещині відбувається дещо повільнішими темпами, ніж загалом по країні, де показник впав майже на 6,8%.  

У 2025 році жителі Одеської області мали середні пенсії на рівні 5 628 гривень. В той же час середня пенсія по Україні складала 5 816 гривень. 

У 2024 році в Одеській області пенсіонери отримували 5 тисяч 596,63 гривні. За даними Пенсійного фонду, на 1 жовтня 2024 року середня пенсія в Україні становила 5 852 гривні.

Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз

Від інформаційного конструювання окремої регіональної ідентичності до спроби створити маріонеткову «народну республіку». Як Кремль намагався використати південь Одещини для дестабілізації України, чому цей сценарій провалився і як його ідеологічна складова продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Російська агресія проти України ніколи не обмежувалася лише військовими операціями. Паралельно з окупацією територій Москва систематично створювала й підтримувала політичні, інформаційні та псевдоісторичні конструкції, покликані поставити під сумнів український суверенітет, розколоти суспільство та підготувати ідеологічне виправдання для подальшого втручання.

Читайте також:  Російський проєкт «Бессарабія»: як Кремль продовжує дестабілізувати Одещину

«ДНР», «ЛНР», «Новоросія», «Республіка Крим» та «Бессарабська народна республіка» — різні за масштабом і способом реалізації, але споріднені за своєю політичною логікою проєкти. Їх об'єднує спроба представити частини суверенної України як нібито окремі політичні утворення, що мають власні інтереси, відмінні від інтересів української держави, а отже, начебто можуть бути виведені з-під її юрисдикції.

У цій системі особливе місце посідає проєкт «Бессарабія», спрямований на південь Одеської області — багатонаціональний регіон із власною складною історією, який російські політтехнологи намагалися перетворити на плацдарм для сепаратистського експерименту.

Його історія демонструє, як географічна назва може ставати інструментом політичного конструювання, як історичні маніпуляції використовуються для виправдання територіальних претензій і чому провал конкретної сепаратистської операції ще не означає зникнення її ідеологічного підґрунтя.

Власник бренду одягу Vitto Rossi двічі уникнув кримінальної відповідальності за несплату податків

 

Пересипський районний суд Одеси звільнив від кримінальної відповідальності ФОП Віталія Фурнику, якого підозрювали в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

ФОП (зареєстрований з 2007, основний вид діяльності — роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами) протягом січня 2024 — грудня 2025 отримав готівкою 61,2 млн грн від понад 180 інших фізичних осіб-підприємців.

Гроші надходили як плата за надання невиключного права (ліцензії) на використання торговельної марки Vitto Rossi. Фурника є власником цієї торгової марки (свідоцтво видане ще 2009).

Бренд Vitto Rossi — українська мережа магазинів чоловічого та жіночого взуття, яка має точки продажу в кількох великих містах країни.

Отриманий дохід від ліцензій Фурника не відобразив у податковій звітності. Він не включив ці суми до декларацій платника єдиного податку за 2024 і 2025, а також не зареєструвався платником ПДВ і не подавав відповідні декларації.

Запорізькі схеми Веміра Давітяна: хто допомагає бізнесмену?

 

У Запоріжжі Веміра Давітяна називають неформальним куратором регіону. Його ім’я з’являється поруч із гуманітарними вантажами, політиками, великим бізнесом і дніпровським Олександром Петровським, відомим як «Нарік».

Сам Давітян називає себе звичайним бізнесменом і заперечує, що курував питання Запорізької області від влади. Але сукупність публічних фактів малює значно складнішу конструкцію — мережу, в якій бізнес, політика та вплив переплітаються настільки тісно, що окремі щупальця вже виходять далеко за межі Запоріжжя.

Історія публічного впливу Давітяна в Запоріжжі набула особливого розмаху у 2021 році. Тоді він фігурував як віцепрезидент БФ «Солідарність», пов’язаного з Олександром Петровським.

Паралельно журналісти фіксували його контакти з Давидом Арахамією та візити до Офісу президента. ЗМІ називался Давітяна правою рукою Арахамії та куратором регіону. Сам Арахамія це заперечував, визнаючи багаторічну дружбу сім’ями.

Але саме тут починається історія «спрута». З одного боку — непублічний бізнесмен, який стверджує, що займається виключно власними справами. З іншого — авто Давітяна біля Офісу президента, його зустрічі з Арахамією та статус у структурі фонду Петровського.

Російський проєкт «Бессарабія»: як Кремль продовжує дестабілізувати Одещину

Російський проєкт «Бессарабія» намагається перетворити багатонаціональний український Буджак на штучно сконструйовану «спірну територію». Його завдання — не захист національних меншин, а використання цих меншин для послаблення України.

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України, спрямована на дестабілізацію Буджака, підрив територіальної цілісності України, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та витіснення української складової з історичної пам’яті про цей край.

Йдеться не лише про конкретну сепаратистську ініціативу, яка активно просувається в регіоні російськими спецслужбами з моменту як Путін став президентом РФ у 2000 році. Значно ширше — це інформаційно-політичний проєкт, у межах якого Кремль намагається представити південь Одеської області як нібито окремий, «спірний» і відірваний від України регіон, використовуючи його складну історію, багатонаціональний склад населення та специфічну регіональну ідентичність.

Читайте також:  Чому сепаратисти прагнуть перейменувати "Бессарабію" на "Басарабію"

Мета такої політики — створити враження, що Буджак є не невід’ємною частиною України, а територією з особливими політичними претензіями, яку можна відокремити від держави, дестабілізувати або зрештою представити як об’єкт російського «визволення».

Стало відомо про зв'язок одеського прокурора Андрія Сватка із кол-центрами, що "працюють" по США і ЄС

Андрія Сватка звинувачують у причетності до роботи кол-центрів, які телефонували клієнтам у країнах ЄС та США, а також у контролі ринку ритуальних послуг.

Про це повідомили джерела у правоохоронних органах. За їхніми даними, Сваток нібито був одним із бенефіціарів кол-центрів, які працювали з території Одеської області.

За інформацією джерел, Сваток разом із керівником Харківської обласної прокуратури Юрієм Папушею також нібито контролював ринок ритуальних послуг. Зокрема, за одне поховання на центральних кладовищах, за їхніми словами, могли вимагати близько $3000.

Джерела також стверджують, що серед тих, з кого нібито вимагали кошти, були родини загиблих військовослужбовців.

Що відомо про майно Сватка

У лютневому розслідуванні журналістів про майнові питання Андрія Сватка, йдеться, зокрема, про придбання квартири площею 127 кв. м у клубному будинку в Києві. Кошти на придбання нерухомості нібито були отримані від бабусь Сватка – приблизно по $50 000 від кожної.

У публікаціях про майно прокурора також згадується близько $200 000 готівки, які його дружина задекларувала у 2019 році. Сам Сваток пояснював цю суму тим, що вніс її до декларації зі слів дружини, не втручаючись у її фінансові справи до шлюбу.

Сваток нині очолює Одеську обласну прокуратуру. Це підтверджується його декларацією за 2025 рік, поданою у 2026 році.

Нагадаємо, що колишній головний прокурор Руслан Кравченко призначив Сватка на посаду головного прокурора Одещини у липні 2025 року. До призначення в Одесу він працював першим заступником керівника прокуратури Київської області.

Чому сепаратисти прагнуть перейменувати "Бессарабію" на "Басарабію"

і до чого тут Бессарабський ринок? 

Вчора у одного з засновників Бессарабської народної республіки, почесного ізмаїл-чана Віктора Куртєва був день народження, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн. На свою честь він провів в Києві на ВДНГ бессарабський кінофестіваль "ОКО" (він проходив на невеличкому відкритому майданчику з проєктором і невеликим екраном і нікого там не було. Куртєв навіть на своєму сайті "Бессарабія.ЮА" не написав про цей "фестиваль"). 

 

В анонсі було зазначено: "Засновницею та директоркою фестивалю є бессарабська болгарка Тетяна Станєва, а Віктор Куртєв (відомий бессарабський меценат, експерт з питань енергетики та голова ГО «Центр розвитку Бессарабії») виступає Президентом кінофестивалю та Головою його Наглядової ради." 

 

І ось що цікаво: уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська є незмінною членкинею журі бессарабського фестивалю етнографічного кіно «ОКО».

Соросёнок Наталуха решил добить госкомпанию "ЧМП"

Фонд госимущества, возглавляемый соросёнком Наталухой, решил добить гос-компанию "ЧМП" посредством быстрого перевода её в статус акционерного общества.

Обычно так поступают, если нужно облегчить передачу предприятия в частные руки. В случае с ЧМП этот процесс на первый взгляд невозможен. Ведь с 2023 года существует решение Верховного суда, прямо запретившее приватизацию ЧМП. 

Как его обойти? Наталуха додумался. 29 мая 2026 года выходит приказ ФГИУ — о "преобразовании ДСК "ЧМП" в ООО "ДСК "ЧМП", 100 % долей которого принадлежат государству".

Это называют "выходом в корпоративную оболочку" — с последующей продажей активов и вводом "инвесторов". 

Среди проблем ЧМП, "непривлекательных" для инвесторов, указывают 450 млн. долл. кредита, взятого под залог флота через компанию Ocean Agencies Ltd со штаб-квартирой в Лондоне.

В Україні немає "Бессарабії" - немає й "бессарабської кухні"

Місяць тому радниця міського голови Ізмаїла Ірина Королькова, яку в Ізмаїлі в соцмережах називають "сепаратисткою", повідомила на одному з грантових сайтів що власниця «Бессарабської бринзарні» Лариса Титикало стала офіційним обличчям події Terra Madre Salone del Gusto 2026. 

В цій статті радниця безліч разів вжила назву "Бессарабія" в усіх видах - і вийшло так що авторка книги «Бессарабія. Кулінарна мандрівка» і виконавиця грантового проєкту «Slow food Bessarabia» Лариса Титикало буде там представляти "Бессарабію", а не Україну.

Це спричинило обурення у багаnьох ізмаїльців, і з того часу в місцевих соцмережах не затухають суперечки з цього приводу.

Там стверджують що ніякої "бессарбскої кухні" не існує, що вона вся запозичена у болгар, румун/модаван, ногайських татар (яких в 19 ст. знищила в цьому регіоні Російська імперія), українців, гагаузів та інших народів які проживали в Бессарабській губернії в злиднях під гнітом царизму.

Також в соцмережах переконують, що Лариса Титикало стала офіційним обличчям Бессарабії за рахунок російських грошей іноземного гранту "Дорога вина та смаку Бессарабії", і що ці гроші грантів насправді спрямовані на просування російського бренду "Бессарабія" і підтримку тих хто в Буджаку веде бізнес з такою назвою. 

Дехто навіть висловив думку, що росіяни заплатили організаторам конкурсу щоби офіційне обличчя було з "Бессарабії", а не з України. Саму Титикало називають через це "зрадницею".

За завантаження або розвантаження судна „поза чергою“ — плати від 10 000 $ хабаря: як «свої» паралізують український експорт під час війни

Єдиний шлях вивезти рекордний врожай зерна — море, найдешевший і найшвидший спосіб доставки вантажів — море, саме на цьому тримається логістика українського виробництва і не тільки. 

Але поки ворог знищує українську портову інфраструктуру та бʼє по кораблях, судноперевізники, моряки та бізнес зіткнулися з іншим, внутрішнім ворогом — корупцією в Адміністрації судноплавства. Маючи шалені проблеми з логістикою через ворога, в морській галузі досі процвітає корупція.

Як з'ясувалося, право просто виконати свою роботу — завантажити чи розвантажити судно без штучних бюрократичних затримок — має свою ціну, і стартує вона від 10 000$ за судно. Масштаби проблеми публічно розкрила народна депутатка Анна Скороход. За її даними, у морській галузі не просто існують поодинокі зловживання — там вибудувана системна вертикаль поборів.

Сепаратистський сайт сепаратиста Дубового вчергове пробив дно

Недобитки Бессарабської народної республіки з сайту «Бессарабія-INFORM» отримали від Дубового завдання будь де заміняти українську топониміку на російську імперську назву «Бессарабія», пише Ізмаїл-онлайн.

Ці бессарабські мастурбатори Ізмаїльський район називають «Бессарабія», Українське Придунав'я - у них «Бессарабія», Буджак - «Бессарабія», південь Одещини - «Бессарабія», громади Одещини - «Бессарабія»... Одещина «Бессарабія»... все скрізь - «Бессарабія»!!

Втім цього разу сепари перевершили самих себе - вони назвали «Бессарабією» державу Україна!

Ці недобитки БНР працюють чітко за принципом "Аби не українське".
Втім покарати цих бессарабських мастурбаторів дуже важко, адже цей їх сайт абсолютно лівий, не зареєстрований як медіа, не зазначено хто там власник і хто редактор. А спонсор цього лайна - сепаратист Дубовой втік за кордон і звідти дошкуляє Україні.

Втім найбільше дивує, що на шпальтах цього антиукраїнського лайна не гребують з'являтися представники влади тих районів, назву яких сепари поміняли на «Бессарабію»!

Читайте також: На Півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення БНР

Костянтин Ткач: людина, яка перетворила комунальні платежі одеситів на приватну ренту

Одеський бізнесмен Костянтин Іванович Ткач (22.09.1969, Вінницька обл.) — доктор економічних наук, заслужений економіст України 2008 року, професор НУ «Одеська політехніка», голова правління ПІІ ТОВ «Аверс». Але наукові регалії — лише фасад.

Реальний бізнес Ткача — це інкасація комунальних платежів через групу компаній з одним адресом: Одеса, вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його «ГЕРЦ», який утримує комісію 2-2,4 % — це 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.

Ткац є старим підрядником Одеської міськради завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим, мером Одеси у 2014-2025 роках. Всупереч поширеній назві, зареєстрованої НБУ платіжної системи «ГЕРЦ» не існує. Ткач побудував іншу конструкцію — три юрособи з одним адресом на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.

Сепарська влада Ізмаїла змінила написи на бронекатері радянських окупантів - брехню язиком ворога замінила на брехню українською

Радянський бронекатер треба демонтувати як імперську мітку - пишуть в групі Ізмаїл-онлайн 

На кам'яній підставці під бронекатером з’явилися написи українською мовою, ніби від того він перестав бути окупантським.

Під час реконструкції демонтували радянський текстовий блок написаний язиком ворога, у якому згадувалися радянська армія та військово-морський флот. На його місці встановили нову сіру панель, оформлену українським орнаментом.

Великий напис «Август 1944» прибрали. Його замінили червоним маком із датами «1939–1945» та гаслом «Ніколи знову». Яким боком 1939 рік до Ізмаїла - незрозуміло. Вперше Червона Армія окупувала його в 1940 році.

Змінився і центральний напис на підставці під бронекатером. Тепер він українською мовою повідомляє: «26 серпня 1944 року. Звільнення міста Ізмаїл від нацистських окупантів. Друга світова війна». Отже, нічого не зрозуміло для чого тут стоїть бронекатер, звідки він взявся і для чого його поставили на постамент.

Власник одеської компанії «ГЕРЦ» виїхав з України після обшуків БЕБ – ЗМІ

Власник одеської компанії «ГЕРЦ» Костянтин Ткач

За даними «Думської», дозвіл на обшук стосувався справи про можливе ухилення від сплати податків і ТОВ «Югтранс-Термінал» 

ЗМІ повідомили, що після слідчих дій 15 липня Костянтин Ткач міг виїхати з України через напрямок Паланки. Офіційного підтвердження цього немає. Водночас «Думська» заявила, що бачила ухвалу Печерського районного суду Києва на обшук у провадженні щодо можливого ухилення від сплати податків, де згадується ТОВ «Югтранс-Термінал».

Коротко про головне

• ЗМІ повідомили про можливий виїзд Костянтина Ткача після слідчих дій.
• ДПСУ та БЕБ публічно не підтверджували перетин ним кордону.
• «Думська» пов’язує обшук зі справою за статтею про ухилення від податків.
• В ухвалі, за даними видання, фігурує ТОВ «Югтранс-Термінал».
• «ГЕРЦ» заперечила проведення обшуків у своїх офісах.

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять

«23 жовтня 1944 року було прийнято рішення про створення польських частин в складі Вермахту (Polnische Wehrmacht), в подальшому у Радомі з добровольців-поляків почалося формування «Легіону Білого Орла» (Legion Orła Białego), в якому легіонерам гарантували грошове і інше забезпечення за нормами постачання солдатів Вермахту. З доповідей представництва польського уряду в окупованій Польщі слідує, що до кінця 1944 року в Вермахт було призвано близько 450 тисяч громадян довоєнної Польщі. Загалом можна вважати, що через німецьку армію під час війни їх пройшло близько півмільйона», – пише польський історик, доктор наук, професор, директор Інституту Історії Сілезького Університету Ришард Качмарек.

Хочеться порадити президенту Польщі Каролю Навроцькому, який пропонує прирівняти «бандерівський символ» до символів націонал-соціалізму та радянського комунізму, спочатку розібратися з власною історією. Наприклад, з символікою елітарної польської військової частини – «Легіону Білого Орла», який поляки сформували на зразок «Waffen SS Polen», і під цією символікою служили Гітлеру.

Символи польського «Легіону Білого Орла»:

біло-червоне гусарське крило з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту») було символом частини Легіону. Біло-червоний польський прапор із написом «Вермахт чекає на тебе! Разом із нами воюй проти більшовиків!» був розпізнавальним знаком військових казарм.

«Ми можемо вважати, що у 2-х – 3-х млн. чоловік в Польщі є родич, який служив у Вермахті. Скільки з них знають про те, що з ними сталося? Напевно не всі. До мене постійно приходять студенти і запитують, як встановити, що сталося з дядьком, з дідом. Їх рідні про це мовчали, вони обмежувалися фразою, що дід загинув на війні. Але для третього післявоєнного покоління цього вже недостатньо» – пише професор Ришард Качмарек у своїй книзі «Поляки в Вермахті».

За даними директора Інституту Історії Сілезького Університету Ришарда Качмарека, поляки воювали за Гітлера: «на Західному і Східному фронтах, у Роммеля в Африці і на Балканах. На кладовищі на Криті, де лежать загиблі учасники німецького десанту 1941 року, я знаходив і польські прізвища. Такі ж прізвища я знаходив і на військових кладовищах в Фінляндії, де ховали солдатів Вермахту, які підтримали фінів у війні з СРСР».

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять. Треба їх носом вмокнути в їхнє ж гἰмਮס!

Болгари разом з сепарським виданням "Бессарабія-Махала" продовжують бессарабську мастурбацію і намагаються створити Бессарабську народну республіку

Російська "Бессарабія" у вигляді "Бессарабської губернії" назавжди здохла в 1917 році.

 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

 

Якщо є "бессарабські болгари України", то мають бути бессарабські болгари інших країн. Але таких немає. Фокус у тому, що вони не хочуть називати себе "українськими болгарами", тому вигадують для себе усілякі дивні назви. Це називається українофобія".  

Після цього російські окупанти вигнали з Буджака в Османію, знищили, виселили в Крим близько 100 тисяч "бусурман" - ногайців, османів, татар.
А на їх місце в Буджак переселили так само 100 тисяч болгар і гагаузів з Османської імперії. Саме так завжди здійснюють російські окупанти - здійснюють етнічні чистки місцевого населення, а на його місце завозять московитів і окупантів-"колоністів". 

 

До російської окупації імперська назва "Бессарабия" місцевим населенням Молдовського князівства як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово Російська імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.

Чому Російська імперія обрала саме цю назву? Використання назви «Молдавія» прямо вказувало би на факт окупації та анексії частини Молдавського князівства. Натомість імперська назва «Бессарабия» звучала нібито «історично» - "по молдавські", але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

 

Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська імперська колоніальна, а не як автохтонна назва.

БЕБ скерувало до суду справу про привласнення коштів на ремонті інфраструктури Одеського порту

Детективи Бюро економічної безпеки в Одеській області завершили розслідування справи щодо привласнення коштів державного підприємства під час ремонту залізничної інфраструктури Одеського порту. Про це повідомляє БЕБ.

До суду скерували обвинувальний акт стосовно організаторки та виконавця схеми. За даними слідства, у 2023 році засновниця приватного товариства разом із директором підконтрольної компанії та службовими особами Одеської філії ДП “АМПУ” налагодила механізм заволодіння державними коштами.

У БЕБ зазначають, що ще під час підготовки проєктно-кошторисної документації учасники схеми завищували ціни на будівельні матеріали. Згодом, під час виконання робіт, до актів вносили неправдиві дані про вартість рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів.

“Ще на етапі розробки проєктно-кошторисної документації фігуранти штучно завищували вартість будівельних матеріалів. Під час виконання робіт до актів вносили недостовірні відомості щодо вартості рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів”, – повідомляють в БЕБ.

Окремі позиції в документах, за даними бюро, були дорожчими за ринкові ціни у два-три рази. Щоб приховати схему, фігуранти використовували підроблені видаткові накладні від сторонніх підприємств. Згодом ці компанії підтвердили, що фактично жодних поставок не здійснювали.

Експертиза встановила, що державному підприємству завдали збитків майже на 5 млн гривень. Загалом підряднику за договором перерахували понад 15,3 млн гривень.

Організаторку схеми підозрюють в організації привласнення державних коштів в особливо великих розмірах за попередньою змовою з іншими учасниками. Виконавцю інкримінують привласнення коштів, внесення неправдивої інформації до офіційних документів і використання підроблених документів. 

Зачистка Одещини: як владна вертикаль та коаліція «слуг» + ОПЗЖ помножили на нуль мерів регіону

Офіційне повідомлення про затримання на хабарі мера Кілії — штрих до загальної картини, але показовий. Так, Кілія не входить до топ-5 найбільших міст Одеської області, але й вона найближчим часом втратить міського голову (як мінімум на час слідства). На цьому тлі варто поставити запитання: що за роки повномасштабного вторгнення сталося з самоврядуванням у ключових містах регіону?

Картина вимальовується моторошна: з п'яти найбільших міст області лише один мер зберіг крісло і контроль. Якщо дивитися ширше, а не тільки на ключові населені пункти, легше не стає. Керівники або цілком лояльні до нинішньої влади, або зачищені, або підвішені на гачку кримінальних справ.

Військова адміністрація є (поки що) лише в Одесі. Прецеденту з розпуском міськради в регіоні, тьфу-тьфу, ще не було. Однак саме цей аргумент — основний у комунікації Києва та місцевих еліт. Не будете лояльними й слухняними — отримаєте військову адміністрацію. Про те, наскільки це складно чи ефективно, ніхто, видно, не думає.

Загалом, військові адміністрації з'являються або там, де вони дійсно потрібні, наприклад у Херсоні, або там, де мер і міськрада не були лояльними до президента Володимира Зеленського. Зовсім недавно, на засіданні тимчасової слідчої комісії в парламенті пролунали подробиці відставки секретаря Чернігівської міськради Олександра Ломака. За його словами, Офіс Президента чинив постійний тиск, оскільки «слуг» у міськраді всього четверо з 42, тобто впливати на життя Чернігова президент не міг.

"Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Ситуація з "Бесарабською народною республікою" (БНР) в Україні накаляється - БНР відкрила фронт. "Бесарабски Фронт. Хроники за войната в Украйна" - так називається сайт і паблік в Фейсбук які ведуть войната в Украйна. Причому паблік в фейсбук "Бесарабски Фронт 2.0" має більше 30 тисяч підписників.

Давно відомо що російський проєкт «Бессарабия» є складовою гібридної війни фашистської росії проти України. Його реалізують за схемою ДНР - спочатку створюють сепаратистську "Бесарабську народну республіку" (БНР), потім проводять референдум за приєднання до росії. Головна мета - розірвати Україну.

Як ви думаєте, чому стільки воплів навколо «Бессарабии» останнім часом і чому так активно просувають цей сепаратистський проєкт?
Відповідь проста - тому що його добряче фінансують.

Ось цей сайт і фейсбук-паблік "Бесарабски Фронт" фінансують за гранти, які надходять з Болгарії. І ці кошти мають російське походження - через Болгарію вони йдуть транзитом від російських мільярдерів через якійсь місцевий фонд (болгари ніколи не давали власні кошти на такі проросійські проєкти).

Болгарія починає експлуатувати питання так званої "Південної Бессарабії". Прикриваючись «дерусифікацією» болгарської меншини, вони готують ґрунт для освітніх ультиматумів. А їхні радикали вже відкрито креслять карти, де Буджак стає «болгарською землею», кричать про права болгарської меншини (болгарських бісорабів) на навчання рідною мовою, волаючи про «примусову асиміляцію».

Але чому вони відкрили фронт і напали саме зараз?

Було б злочинною наївністю не бачити за цими болгарськими бісорабами тінь Москви. Росія, зазнавши краху в спробі захопити Київ за три дні, пожвавила стратегію балканізації України. Вони десятиліттями вливали мільярди у східноєвропейських радикалів, зокрема в болгарське «Възраждане». Також відкрито проросійську позицію та лобіювання російських інтересів в Болгарії зберігають проросійська «Прогресивна Болгарія», "Рух за права і свободи" (ДПС) і традиційна «Болгарська соціалістична партія» (БСП).

Спочатку продали — потім помітили: російський слід у порту «Усть-Дунайськ». Що з’ясовує СБУ

Коли у 2023 році держава виставила на приватизацію майновий комплекс порту «Усть-Дунайськ», це подавалося як приклад успішного продажу державного активу в умовах війни. Дунайські порти тоді вже стали стратегічними воротами України: саме через них проходила значна частина експортних потоків після блокади Чорного моря.

Однак практично одразу після завершення угоди почали виникати запитання, на які ніхто так і не надав переконливих відповідей.

Чому переможцем аукціону стала маловідома компанія? Хто забезпечив фінансування багатомільйонної угоди? Хто насправді стоїть за новим власником? І чому державні органи, які супроводжували приватизацію, не побачили очевидних ризиків?

Сьогодні ці запитання набувають зовсім іншого масштабу.

Документи, що опинилися у розпорядженні ElitExpert, свідчать: те, що ще донедавна сприймалося як журналістські припущення та предмет суспільної дискусії, нині стало об’єктом офіційного розслідування СБУ.

Те, про що говорили давно

Історія приватизації «Усть-Дунайська» від самого початку виглядала неоднозначною.
Формальним покупцем порту стало ТОВ «Еліксир Україна», яке сплатило за об’єкт понад 241 мільйон гривень. У публічному просторі компанію пов’язували з бізнесменом Вихренком, який виступав у ролі офіційного учасника угоди.

Однак уже тоді виникало головне запитання: чи справді саме він є кінцевим бенефіціаром придбання?

У професійному середовищі неодноразово висловлювалися припущення про те, що за угодою можуть стояти інші, значно впливовіші особи, які мають безпосереднє відношення до морського бізнесу.

Ці версії тривалий час залишалися лише предметом журналістських розслідувань та експертних оцінок.
Тепер ситуація змінилася.

Синдром стерв'ятника: Чому всі сусіди одночасно вп’ялися в Україну?

Те, що ви відчуваєте зараз, дивлячись на новини з Варшави, Будапешта, Бухареста чи Софії — це абсолютно виправданий, здоровий державницький гнів. Коли країна стікає кров'ю в траншеях, захищаючи східний фланг цивілізації, а ті, кого вона прикриває своїми спинами, починають шматувати її політичне, історичне та територіальне тіло — це виглядає як сюрреалістичний кошмар. Це викликає відчай і логічне запитання: чи це змова? Чи це випадковий збіг обставин, що всі сусіди раптом витягли старі карти й почали виставляти нам рахунки?

Ми стали свідками класичного геополітичного мародерства. Міжнародна політика не оперує категоріями «вдячності», «емпатії» чи «справедливості». Вона оперує виключно категоріями сили, інтересу та вікна можливостей. І сьогодні нам час остаточно поховати наш геополітичний інфантилізм і розібратися, чому сусіди діють як зграя і як українська держава мусить переламати їм хребет у цій дипломатичній війні. Ми опинилися в центрі ідеального шторму, де кожен сусід має свою історичну травму, яку він намагається вилікувати за український рахунок.

Недобитки "Бессарабської народної республіки" знову піднімають голови

Деякі сайти Придунав'я стали майданчиком для поширення сепаратистських ідей та історичних фальсифікацій, що грає на руку нашому ворогу - фашистській росії

Недобитим сепарам-бісорабам Дубового немає спокою

Недобитки "Бісорабської народної республіки" (яку СБУ не до кінця розігнала в 2015) вперто продовжують називати південь Одещини "Бісорабією". 

 

Невідомо, чи вони вважають що наш регіон це "Бісорабська народна республіка", чи намагаються переконати що російсько-імперська "Бісорабська губернія" досі існує.

Втім відомо що цей сепарський сайт фінансує баптист-сепаратист Дубовой.

 

Варто нагадати, що в Російській імперії, як і в Османській, як і в Модавському князівстві НАЗВИ БЕССАРАБІЯ НЕ ІСНУВАЛО.

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру.

 

Читайте також:  Навіщо сепаратистські видання Одещини нахабно брешуть щодо "басарабської" історії нашого краю 

 

Бухарестський договір 1812 року не передавав Росії ніякої «Бісорабії» (її немає в тексті) - він передавав частину Молдавського князівства. В договорі чітко написано: "река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй".

Фіктивно оформлював водіями: ізмаїлець організував нелегальну схему переправлення чоловіків за кордон

56-річний ізмаїлець, який є ліцензованим приватним міжнародним перевізником пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, організував канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Молдови. Про це повідомляє Ізмаїл-онлайн.

Він вносив до онлайн-системи недостовірні дані про нібито офіційно оформлені трудові відносини з військовозобов’язаними, видаючи їх за резервних водіїв. 

У такий спосіб останні у супроводі працевлаштованих водіїв підприємства вирушали в «рейси» за кордон і не поверталися в Україну. 

Наразі правоохоронці встановили оборудки щодо кількох чоловіків віком від 25 до 45 років із різних областей держави. У межах досудового розслідування правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема документацію, засоби зв’язку та перевезення.

Нині фігуранту повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні переправленню наданням засобів та усуненням перешкод, зокрема повторно (ч.ч. 1 та 2 ст. 332 Кримінального кодексу України), та в несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, у тому числі повторно (ч.ч. 1, 3 ст. 362 ККУ).

Максимальне покарання за ці злочини – сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ексвійськком Одещини Борисов, якого судять за 3 кримінальними справами, отримує пенсію полковника ЗСУ з доплатами

Колишній начальник Одеського обласного ТЦК Євген Борисов, полковник ЗСУ, якого судять по трьом кримінальним справам (ухилення від служби, незаконне збагачення, підробка документів) після звільнення зі служби за станом здоров’я отримує військову пенсію.

Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.

Як ви розумієте, “бойове поранення” він отримав за пропозицію іншому офіцеру взяти участь в корупційних схемах. З того часу Борисов спекулює на цьому.

Борисов служив у системі військових комісаріатів з 1996 року, а з січня 2022-го по липень 2023-го очолював Одеський обласний ТЦК. У квітні 2022 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У 2023 році його звільнили зі ЗСУ за станом здоров’я зі зняттям з військового обліку.

Читайте також:  Колишній військком Одещини підробив медичні документи, щоб відпочити на Сейшелах

У 2024 році, перебуваючи в слідчому ізоляторі у справі про незаконне збагачення, Борисов активно намагався оформити групу інвалідності через МСЕК. Слідство підозрювало можливу підробку документів про обставини поранень. Наразі він перебуває на волі під заставою.

Як військовий пенсіонер з вислугою понад 25 років Борисов має право на пенсію за вислугу років. Її розмір становить 50% грошового забезпечення плюс 3% за кожен рік служби понад встановлений мінімум. Для полковника на керівній посаді така пенсія зазвичай коливається в межах 28–45 тисяч гривень на місяць.