Фальшивий авторитет. Історія «сірого кардинала» Одеси Галантерника

Пройшло понад два роки після того, як НАБУ та САП домоглися оголошення у розшук так званого «сірого кардинала» Одеси Володимира Галантерника. Цю людину підозрюють у створенні організованого злочинного угруповання в місті, яке мало на меті захоплення майна громади, тобто банального рейдерства під прикриттям посадовців міської ради на чолі з Геннадієм Трухановим. У багатьох ЗМІ пишуть про якийсь таємничий ореол довкола Галантерника. Наголошували, що чоловік старанно уникає публікації власних зображень в мережі Інтернет. У 2021 році на сайті Forbes з’явилося перше офіційне фото чоловіка. Його додали на 10 місце у список 25 найбільших рантьє. Тоді казали, що він власноруч замовив публікацію у відомому журналі.

Ми дослідили біографію Володимира Галантерника і виявили, що він звичайнісінький шахрай та виконувач рішень інших людей. Рейдерством він почав займатися ще на початку 1990-х років.

«Лампочка» та Курочка

Володимир Ілліч народився 19 грудня 1969 року в Одесі, де ріс на вулиці Пирогівській (там він донедавна був прописаний разом зі своїм батьком). А от одеські журналісти якось писали, що однокласником та другом дитинства Галантерника є Володимир Курочка – ще один одеський бізнесмен, чиє ім’я неодноразово спливало у скандальних історіях про захоплення землі. Рейдерське захоплення чужого майна – це і фірмовий стиль бізнесу самого Галантерника, який займався цим ще з 90-х років.

Володимир Галантерник

Ніякої профільної освіти чоловік не мав. Володимир Галантерник сколотив свій перший капітал дуже просто. Ще з радянських часів у центрі Одеси (Грецька-Катерининська) працював магазин електротоварів, який одесити називали між собою «Лампочка». На початку 90-х він був приватизований своїм директором під назвою «Едісон», проте той недовго займався своїм бізнесом. Галантерник начебто працював там чи був партнером по бізнесу. Одного разу він прийшов до власника з документами про начебто наявність боргу та «віджав» приміщення. Володимир Галантерник на той час працював під «дахом» одеського авторитету Віктора Кулівара (прізвисько «Карабас»), і лише після його вбивства у 1997-му почав шукати собі нового боса).

Валентин Продаєвич

Далі Галантерник підв’язався до судді Господарського суду Одеси Валентина Продаєвича. Про останнього одесити кажуть, що це той рідкісний випадок, коли прізвище повністю відповідає суті свого власника: корумпованішого судді не знала ні Одеса, ні вся Україна. З чуток, свою посаду Продаєвич нібито купив за 15 млн доларів (і зберігав її до 2012 року), і дуже швидко окупив із лишком. А ось не чутки, а факти: у 2005-2007 роках Продаєвич разом зі своїм братом-бізнесменом Сергієм «віджали» собі дитячий садок №75, викинувши дітлахів на вулицю.

Нова схема багато в чому повторювала стару: вилучення майна за борги, що наводило на думку, що Володимир Галантерник міг брати участь у дерибані Чорноморського морського пароплавства ще в 1990-х. Але тепер він отримав можливість розпоряджатися майном ЧМП, а його близькі стосунки з Валентином Продаєвичем перетворили цей процес на конвеєр, швидкість якого гальмували лише апеляції працівників пароплавства, що руйнується, та протести небайдужих українців. Крім того, під приводом вирішення фінансових проблем ЧМП, Володимир Галантерник домігся здачі ряду об’єктів і суден пароплавства, що залишилися, в лізинг і оренду.

Забудовник та банкір

Олександр Дубовий

У 2006 році борги ЧМП сягнули 54 млн гривень, і при цьому Галантерник збирався погасити їх продажем майна (об’єктом, територій), що оцінюється у 250 млн гривень. А під прапором пароплавства лишилося всього… два судна! Це було таке кричуще розграбування, що тему ЧМП знову порушили в Києві, і спеціальна доповідь лягла на стіл прем’єра Юлії Тимошенко. Проте за підсумками наступного слідства винним «призначили» директора ЧМП Євгенії Кожевіна. Цьому посприяв нардеп «Батьківщини», відомий на всю України рейдер Олександр Дубовий (наразі обвинувачений у справі НАБУ щодо купівлі Одеською мерією адмінкорпусу заводу «Краян»), який мав тісні зв’язки і з Галантерником, і з Продаєвичем, і послугами для придбання нерухомості. Ось чому Володимир Галантерник благополучно «з’їхав» (ось тоді він і почав вичищати всю інформацію про себе), а головним санацією агонізуючого ЧМП призначили Володимира Шнякіна.

Нікого не збентежив той факт, що Шнякін почав знову розпродувати майно ЧМП, роблячи це через компанію Hertensteegh B.V., яка є одним із засновників «СоцКомБанку» Володимира Галантерника. Втім, за два роки Шнякіна теж замінили, але його наступником призначили ще одного ділового партнера Володимира Галантерника. Галантерник у шахрайський спосіб заволодів ринком «Привоз» та землею під ним. У 2006 році (коли Одесою управляли мери Володимир Боделан та Едуард Гурвіц) міська влада уклала з фірмою Володимира Галантерника договір про реконструкцію ринку, платою за що стала її пайова участь у КП «Ринок Привоз». Потім, за допомогою системи банкрутства за борги та судді Продаєвича, ринок передали у власність ТОВ «Привоз», яке, у свою чергу, належало до однієї з компаній-засновників «СоцКомБанку». А в 2010 році ТОВ перепродало акції ринку ТОВ «Фреш експорт-ЛТД». Спроби одеситів повернути майно у міську власність тривали майже чотири роки, з цього приводу до Одеси навіть приїжджала спеціальна комісія Верховної Ради – проте на бік компанії «Фреш експорт» стали депутати обласної ради, які дозволили їй розпочати землевідведення та приватизувати територію ринку.

До речі «СоцКомБанку» був ще однією аферою. Його ліквідували у 2011 році, залишивши вкладників без грошей. У 2000-х Галантерник також створив ряд будівельних фірм, зокрема сумнозвісний «Прогрес-Строй». Там його менеджером був так званий «забудовник» Олександр Селезньов (наразі веде проекти Галантерника під брендом «Пространство»).

Розпочате ним будівництво житлового комплексу «Золотий берег» у 2008 році було припинено та заморожено – а понад 500 пайовиків залишилися і без житла, і без грошей. Їхній гнів обрушувався на номінальних директорів компанії, яку Володимир Галантерник потім збанкрутував, щоб не розплачуватися із боргами. Як бачимо, в умілих руках процедура банкрутства може працювати обидві сторони!

«Барига»

Володимир Галантерник увесь цей час хотів справляти на оточуючих та українців враження справжнього бізнесмена та вдалого корупціонера. Проте ця людина була лише одним з менеджерів кримінальних королів Одеси. Для пускання пилу в очі Галантерник зробив собі резиденцію в колишньому особняку екснардепа Василя Хмельницького на пляжі. Там він приймав відвідувачів та «вирішував» питання.

Галантерник з дружиною до операції

Однак правоохоронці з НАБУ настільки швидко зробили там обшук, що їх не встигла втримати охорона, а до рук детективів потрапили важливі документи. Сам Галантерник тоді втік до Лондону, де живуть його куратори (кримінальний король та начальник мера Одеси Олександр Ангерт).

Останніми роками Галентерник зробив собі декілька операцій на обличчі та висвітлив волосся. Знайомі називаються його за це «Загоріле лайно». Зараз він не живе у Лондоні, бо це для нього дорого. Навпаки, чоловік часто літає в Ізраїль, громадянство якого він має. Також часто його бачать у Відні у власній квартирі. Всі, хто вів справи з ним, наразі є підозрюваними чи свідками у кримінальних провадженнях.

Всі свої статки та вплив бізнесмен зробив за рахунок не власного розуму, а дурні оточуючих, котрі возвели його на трон «сірого кардинала» Одеси, хоча той зовсім таким не є.

В наступних публікаціях ми розповімо про інші деталі біографії Галантерника. Про них нас повідомили знайомі з підліткових років чоловіка. Також розповімо про його старого друга та партнера Володимира Курочку, такого ж «баригу», як і Галантерник.