Болгари разом з сепарським виданням "Бессарабія-Махала" продовжують бессарабську мастурбацію і намагаються створити Бессарабську народну республіку

Російська "Бессарабія" у вигляді "Бессарабської губернії" назавжди здохла в 1917 році.

 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

 

Якщо є "бессарабські болгари України", то мають бути бессарабські болгари інших країн. Але таких немає. Фокус у тому, що вони не хочуть називати себе "українськими болгарами", тому вигадують для себе усілякі дивні назви. Це називається українофобія".  

Після цього російські окупанти вигнали з Буджака в Османію, знищили, виселили в Крим близько 100 тисяч "бусурман" - ногайців, османів, татар.
А на їх місце в Буджак переселили так само 100 тисяч болгар і гагаузів з Османської імперії. Саме так завжди здійснюють російські окупанти - здійснюють етнічні чистки місцевого населення, а на його місце завозять московитів і окупантів-"колоністів". 

 

До російської окупації імперська назва "Бессарабия" місцевим населенням Молдовського князівства як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово Російська імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.

Чому Російська імперія обрала саме цю назву? Використання назви «Молдавія» прямо вказувало би на факт окупації та анексії частини Молдавського князівства. Натомість імперська назва «Бессарабия» звучала нібито «історично» - "по молдавські", але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

 

Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська імперська колоніальна, а не як автохтонна назва.

БЕБ скерувало до суду справу про привласнення коштів на ремонті інфраструктури Одеського порту

Детективи Бюро економічної безпеки в Одеській області завершили розслідування справи щодо привласнення коштів державного підприємства під час ремонту залізничної інфраструктури Одеського порту. Про це повідомляє БЕБ.

До суду скерували обвинувальний акт стосовно організаторки та виконавця схеми. За даними слідства, у 2023 році засновниця приватного товариства разом із директором підконтрольної компанії та службовими особами Одеської філії ДП “АМПУ” налагодила механізм заволодіння державними коштами.

У БЕБ зазначають, що ще під час підготовки проєктно-кошторисної документації учасники схеми завищували ціни на будівельні матеріали. Згодом, під час виконання робіт, до актів вносили неправдиві дані про вартість рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів.

“Ще на етапі розробки проєктно-кошторисної документації фігуранти штучно завищували вартість будівельних матеріалів. Під час виконання робіт до актів вносили недостовірні відомості щодо вартості рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів”, – повідомляють в БЕБ.

Окремі позиції в документах, за даними бюро, були дорожчими за ринкові ціни у два-три рази. Щоб приховати схему, фігуранти використовували підроблені видаткові накладні від сторонніх підприємств. Згодом ці компанії підтвердили, що фактично жодних поставок не здійснювали.

Експертиза встановила, що державному підприємству завдали збитків майже на 5 млн гривень. Загалом підряднику за договором перерахували понад 15,3 млн гривень.

Організаторку схеми підозрюють в організації привласнення державних коштів в особливо великих розмірах за попередньою змовою з іншими учасниками. Виконавцю інкримінують привласнення коштів, внесення неправдивої інформації до офіційних документів і використання підроблених документів. 

Зачистка Одещини: як владна вертикаль та коаліція «слуг» + ОПЗЖ помножили на нуль мерів регіону

Офіційне повідомлення про затримання на хабарі мера Кілії — штрих до загальної картини, але показовий. Так, Кілія не входить до топ-5 найбільших міст Одеської області, але й вона найближчим часом втратить міського голову (як мінімум на час слідства). На цьому тлі варто поставити запитання: що за роки повномасштабного вторгнення сталося з самоврядуванням у ключових містах регіону?

Картина вимальовується моторошна: з п'яти найбільших міст області лише один мер зберіг крісло і контроль. Якщо дивитися ширше, а не тільки на ключові населені пункти, легше не стає. Керівники або цілком лояльні до нинішньої влади, або зачищені, або підвішені на гачку кримінальних справ.

Військова адміністрація є (поки що) лише в Одесі. Прецеденту з розпуском міськради в регіоні, тьфу-тьфу, ще не було. Однак саме цей аргумент — основний у комунікації Києва та місцевих еліт. Не будете лояльними й слухняними — отримаєте військову адміністрацію. Про те, наскільки це складно чи ефективно, ніхто, видно, не думає.

Загалом, військові адміністрації з'являються або там, де вони дійсно потрібні, наприклад у Херсоні, або там, де мер і міськрада не були лояльними до президента Володимира Зеленського. Зовсім недавно, на засіданні тимчасової слідчої комісії в парламенті пролунали подробиці відставки секретаря Чернігівської міськради Олександра Ломака. За його словами, Офіс Президента чинив постійний тиск, оскільки «слуг» у міськраді всього четверо з 42, тобто впливати на життя Чернігова президент не міг.

"Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Ситуація з "Бесарабською народною республікою" (БНР) в Україні накаляється - БНР відкрила фронт. "Бесарабски Фронт. Хроники за войната в Украйна" - так називається сайт і паблік в Фейсбук які ведуть войната в Украйна. Причому паблік в фейсбук "Бесарабски Фронт 2.0" має більше 30 тисяч підписників.

Давно відомо що російський проєкт «Бессарабия» є складовою гібридної війни фашистської росії проти України. Його реалізують за схемою ДНР - спочатку створюють сепаратистську "Бесарабську народну республіку" (БНР), потім проводять референдум за приєднання до росії. Головна мета - розірвати Україну.

Як ви думаєте, чому стільки воплів навколо «Бессарабии» останнім часом і чому так активно просувають цей сепаратистський проєкт?
Відповідь проста - тому що його добряче фінансують.

Ось цей сайт і фейсбук-паблік "Бесарабски Фронт" фінансують за гранти, які надходять з Болгарії. І ці кошти мають російське походження - через Болгарію вони йдуть транзитом від російських мільярдерів через якійсь місцевий фонд (болгари ніколи не давали власні кошти на такі проросійські проєкти).

Болгарія починає експлуатувати питання так званої "Південної Бессарабії". Прикриваючись «дерусифікацією» болгарської меншини, вони готують ґрунт для освітніх ультиматумів. А їхні радикали вже відкрито креслять карти, де Буджак стає «болгарською землею», кричать про права болгарської меншини (болгарських бісорабів) на навчання рідною мовою, волаючи про «примусову асиміляцію».

Але чому вони відкрили фронт і напали саме зараз?

Було б злочинною наївністю не бачити за цими болгарськими бісорабами тінь Москви. Росія, зазнавши краху в спробі захопити Київ за три дні, пожвавила стратегію балканізації України. Вони десятиліттями вливали мільярди у східноєвропейських радикалів, зокрема в болгарське «Възраждане». Також відкрито проросійську позицію та лобіювання російських інтересів в Болгарії зберігають проросійська «Прогресивна Болгарія», "Рух за права і свободи" (ДПС) і традиційна «Болгарська соціалістична партія» (БСП).

Спочатку продали — потім помітили: російський слід у порту «Усть-Дунайськ». Що з’ясовує СБУ

Коли у 2023 році держава виставила на приватизацію майновий комплекс порту «Усть-Дунайськ», це подавалося як приклад успішного продажу державного активу в умовах війни. Дунайські порти тоді вже стали стратегічними воротами України: саме через них проходила значна частина експортних потоків після блокади Чорного моря.

Однак практично одразу після завершення угоди почали виникати запитання, на які ніхто так і не надав переконливих відповідей.

Чому переможцем аукціону стала маловідома компанія? Хто забезпечив фінансування багатомільйонної угоди? Хто насправді стоїть за новим власником? І чому державні органи, які супроводжували приватизацію, не побачили очевидних ризиків?

Сьогодні ці запитання набувають зовсім іншого масштабу.

Документи, що опинилися у розпорядженні ElitExpert, свідчать: те, що ще донедавна сприймалося як журналістські припущення та предмет суспільної дискусії, нині стало об’єктом офіційного розслідування СБУ.

Те, про що говорили давно

Історія приватизації «Усть-Дунайська» від самого початку виглядала неоднозначною.
Формальним покупцем порту стало ТОВ «Еліксир Україна», яке сплатило за об’єкт понад 241 мільйон гривень. У публічному просторі компанію пов’язували з бізнесменом Вихренком, який виступав у ролі офіційного учасника угоди.

Однак уже тоді виникало головне запитання: чи справді саме він є кінцевим бенефіціаром придбання?

У професійному середовищі неодноразово висловлювалися припущення про те, що за угодою можуть стояти інші, значно впливовіші особи, які мають безпосереднє відношення до морського бізнесу.

Ці версії тривалий час залишалися лише предметом журналістських розслідувань та експертних оцінок.
Тепер ситуація змінилася.

Синдром стерв'ятника: Чому всі сусіди одночасно вп’ялися в Україну?

Те, що ви відчуваєте зараз, дивлячись на новини з Варшави, Будапешта, Бухареста чи Софії — це абсолютно виправданий, здоровий державницький гнів. Коли країна стікає кров'ю в траншеях, захищаючи східний фланг цивілізації, а ті, кого вона прикриває своїми спинами, починають шматувати її політичне, історичне та територіальне тіло — це виглядає як сюрреалістичний кошмар. Це викликає відчай і логічне запитання: чи це змова? Чи це випадковий збіг обставин, що всі сусіди раптом витягли старі карти й почали виставляти нам рахунки?

Ми стали свідками класичного геополітичного мародерства. Міжнародна політика не оперує категоріями «вдячності», «емпатії» чи «справедливості». Вона оперує виключно категоріями сили, інтересу та вікна можливостей. І сьогодні нам час остаточно поховати наш геополітичний інфантилізм і розібратися, чому сусіди діють як зграя і як українська держава мусить переламати їм хребет у цій дипломатичній війні. Ми опинилися в центрі ідеального шторму, де кожен сусід має свою історичну травму, яку він намагається вилікувати за український рахунок.

Недобитки "Бессарабської народної республіки" знову піднімають голови

Деякі сайти Придунав'я стали майданчиком для поширення сепаратистських ідей та історичних фальсифікацій, що грає на руку нашому ворогу - фашистській росії

Недобитим сепарам-бісорабам Дубового немає спокою

Недобитки "Бісорабської народної республіки" (яку СБУ не до кінця розігнала в 2015) вперто продовжують називати південь Одещини "Бісорабією". 

 

Невідомо, чи вони вважають що наш регіон це "Бісорабська народна республіка", чи намагаються переконати що російсько-імперська "Бісорабська губернія" досі існує.

Втім відомо що цей сепарський сайт фінансує баптист-сепаратист Дубовой.

 

Варто нагадати, що в Російській імперії, як і в Османській, як і в Модавському князівстві НАЗВИ БЕССАРАБІЯ НЕ ІСНУВАЛО.

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру.

 

Читайте також:  Навіщо сепаратистські видання Одещини нахабно брешуть щодо "басарабської" історії нашого краю 

 

Бухарестський договір 1812 року не передавав Росії ніякої «Бісорабії» (її немає в тексті) - він передавав частину Молдавського князівства. В договорі чітко написано: "река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй".

Фіктивно оформлював водіями: ізмаїлець організував нелегальну схему переправлення чоловіків за кордон

56-річний ізмаїлець, який є ліцензованим приватним міжнародним перевізником пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, організував канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Молдови. Про це повідомляє Ізмаїл-онлайн.

Він вносив до онлайн-системи недостовірні дані про нібито офіційно оформлені трудові відносини з військовозобов’язаними, видаючи їх за резервних водіїв. 

У такий спосіб останні у супроводі працевлаштованих водіїв підприємства вирушали в «рейси» за кордон і не поверталися в Україну. 

Наразі правоохоронці встановили оборудки щодо кількох чоловіків віком від 25 до 45 років із різних областей держави. У межах досудового розслідування правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема документацію, засоби зв’язку та перевезення.

Нині фігуранту повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні переправленню наданням засобів та усуненням перешкод, зокрема повторно (ч.ч. 1 та 2 ст. 332 Кримінального кодексу України), та в несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, у тому числі повторно (ч.ч. 1, 3 ст. 362 ККУ).

Максимальне покарання за ці злочини – сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ексвійськком Одещини Борисов, якого судять за 3 кримінальними справами, отримує пенсію полковника ЗСУ з доплатами

Колишній начальник Одеського обласного ТЦК Євген Борисов, полковник ЗСУ, якого судять по трьом кримінальним справам (ухилення від служби, незаконне збагачення, підробка документів) після звільнення зі служби за станом здоров’я отримує військову пенсію.

Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.

Як ви розумієте, “бойове поранення” він отримав за пропозицію іншому офіцеру взяти участь в корупційних схемах. З того часу Борисов спекулює на цьому.

Борисов служив у системі військових комісаріатів з 1996 року, а з січня 2022-го по липень 2023-го очолював Одеський обласний ТЦК. У квітні 2022 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У 2023 році його звільнили зі ЗСУ за станом здоров’я зі зняттям з військового обліку.

Читайте також:  Колишній військком Одещини підробив медичні документи, щоб відпочити на Сейшелах

У 2024 році, перебуваючи в слідчому ізоляторі у справі про незаконне збагачення, Борисов активно намагався оформити групу інвалідності через МСЕК. Слідство підозрювало можливу підробку документів про обставини поранень. Наразі він перебуває на волі під заставою.

Як військовий пенсіонер з вислугою понад 25 років Борисов має право на пенсію за вислугу років. Її розмір становить 50% грошового забезпечення плюс 3% за кожен рік служби понад встановлений мінімум. Для полковника на керівній посаді така пенсія зазвичай коливається в межах 28–45 тисяч гривень на місяць.

Поляки бояться що коли Україна виграє війну з Росією, то буде для поляків державою навіть більш небезпечною ніж Росія

Не історичні суперечки є джерелом страху у поляків, а руйнування старих стереотипів про Україну як слабку державу.

Коли Україна виграє війну з Росією, то на мою думку, буде державою для нас більш небезпечною навіть ніж Росія - парадоксально. Це те, до чого треба приготуватися!" - професор Ян Жарин. Він - багаторічний ідеолог польських правих у питаннях історії та історічної політики. Саме він у листопаді 2015 року придумав, "Історичну офензиву" на Україну, яку реалізовувала в наступні роки партія "Право і справедливість" в Польщі. 

Ці слова - легко гугляться. Перевірте: "...gdy Ukraina wygra wojnę z Rosją, to moim zdaniem, będzie państwem dla nas niebezpieczniejszym nawet niż Rosja - paradoksalnie. To jest coś, do czego trzeba się przygotowywać"! 

Давайте вже чесно визнаємо: істерика польських правих і польських нациків - це не про Героїв УПА, це про усвідомлення, що Україна перемогає у цій війні. Ми ще не виграли. Але Росія вже програла. І польські праві та нацики це бачать. І вони бояться.
Вони бояться, що із зростайочою суб'єктністю України прийдеться рахуватися.
І це - злам у польській свідомості. 

Я це вперше зауважив ще в минулому році. А у вересні мій давній друг, один із лідерів польської "Солідарності" Збігнєв Буяк підтвердив це спостереження і пересказав розмову одним із своїх знайомих. Той обурювався: "Це ж Україна у випадку перемоги може стати важливішою в ЄС, ніж Польща! Ми не можемо цього допустити!" Збігнєв намагався пояснити колезі, що в союзі з Україною Польща може стати ще більш сильною, бо разом можна зробити більше.

Ізмаїльця звинувачують у роботі на російські спецслужби

«Зливав» дані про Сили оборони: ізмаїлець відповідатиме у суді за державну зраду

Одеська обласна прокуратура скерувала до суду справу про державну зраду щодо 41-річного ізмаїльця. Про це повідомили у прокуратурі.

У вересні минулого року чоловік сам знайшов представників спецслужб рф у Telegram. За гроші він передавав координати підрозділів ЗСУ та Нацгвардії в Одеській області.

Для уточнення локацій ізмаїлець надсилав скріншоти Google Maps із позначенням військових об’єктів і техніки. Також намагався залучити до співпраці з ворогом інших людей.

За вчинене в умовах воєнного стану йому загрожує до 15 років за гратами або довічне ув’язнення.

Загалом у 2026 році на Одещині підозру в держзраді вже отримали 17 людей — 12 чоловіків та 5 жінок. Усі ці справи прокурори готують до розгляду в суді.