Фіктивно оформлював водіями: ізмаїлець організував нелегальну схему переправлення чоловіків за кордон

56-річний ізмаїлець, який є ліцензованим приватним міжнародним перевізником пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, організував канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Молдови. Про це повідомляє Ізмаїл-онлайн.

Він вносив до онлайн-системи недостовірні дані про нібито офіційно оформлені трудові відносини з військовозобов’язаними, видаючи їх за резервних водіїв. 

У такий спосіб останні у супроводі працевлаштованих водіїв підприємства вирушали в «рейси» за кордон і не поверталися в Україну. 

Наразі правоохоронці встановили оборудки щодо кількох чоловіків віком від 25 до 45 років із різних областей держави. У межах досудового розслідування правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема документацію, засоби зв’язку та перевезення.

Нині фігуранту повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні переправленню наданням засобів та усуненням перешкод, зокрема повторно (ч.ч. 1 та 2 ст. 332 Кримінального кодексу України), та в несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, у тому числі повторно (ч.ч. 1, 3 ст. 362 ККУ).

Максимальне покарання за ці злочини – сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ексвійськком Одещини Борисов, якого судять за 3 кримінальними справами, отримує пенсію полковника ЗСУ з доплатами

Колишній начальник Одеського обласного ТЦК Євген Борисов, полковник ЗСУ, якого судять по трьом кримінальним справам (ухилення від служби, незаконне збагачення, підробка документів) після звільнення зі служби за станом здоров’я отримує військову пенсію.

Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.

Як ви розумієте, “бойове поранення” він отримав за пропозицію іншому офіцеру взяти участь в корупційних схемах. З того часу Борисов спекулює на цьому.

Борисов служив у системі військових комісаріатів з 1996 року, а з січня 2022-го по липень 2023-го очолював Одеський обласний ТЦК. У квітні 2022 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У 2023 році його звільнили зі ЗСУ за станом здоров’я зі зняттям з військового обліку.

Читайте також:  Колишній військком Одещини підробив медичні документи, щоб відпочити на Сейшелах

У 2024 році, перебуваючи в слідчому ізоляторі у справі про незаконне збагачення, Борисов активно намагався оформити групу інвалідності через МСЕК. Слідство підозрювало можливу підробку документів про обставини поранень. Наразі він перебуває на волі під заставою.

Як військовий пенсіонер з вислугою понад 25 років Борисов має право на пенсію за вислугу років. Її розмір становить 50% грошового забезпечення плюс 3% за кожен рік служби понад встановлений мінімум. Для полковника на керівній посаді така пенсія зазвичай коливається в межах 28–45 тисяч гривень на місяць.

Поляки бояться що коли Україна виграє війну з Росією, то буде для поляків державою навіть більш небезпечною ніж Росія

Не історичні суперечки є джерелом страху у поляків, а руйнування старих стереотипів про Україну як слабку державу.

Коли Україна виграє війну з Росією, то на мою думку, буде державою для нас більш небезпечною навіть ніж Росія - парадоксально. Це те, до чого треба приготуватися!" - професор Ян Жарин. Він - багаторічний ідеолог польських правих у питаннях історії та історічної політики. Саме він у листопаді 2015 року придумав, "Історичну офензиву" на Україну, яку реалізовувала в наступні роки партія "Право і справедливість" в Польщі. 

Ці слова - легко гугляться. Перевірте: "...gdy Ukraina wygra wojnę z Rosją, to moim zdaniem, będzie państwem dla nas niebezpieczniejszym nawet niż Rosja - paradoksalnie. To jest coś, do czego trzeba się przygotowywać"! 

Давайте вже чесно визнаємо: істерика польських правих і польських нациків - це не про Героїв УПА, це про усвідомлення, що Україна перемогає у цій війні. Ми ще не виграли. Але Росія вже програла. І польські праві та нацики це бачать. І вони бояться.
Вони бояться, що із зростайочою суб'єктністю України прийдеться рахуватися.
І це - злам у польській свідомості. 

Я це вперше зауважив ще в минулому році. А у вересні мій давній друг, один із лідерів польської "Солідарності" Збігнєв Буяк підтвердив це спостереження і пересказав розмову одним із своїх знайомих. Той обурювався: "Це ж Україна у випадку перемоги може стати важливішою в ЄС, ніж Польща! Ми не можемо цього допустити!" Збігнєв намагався пояснити колезі, що в союзі з Україною Польща може стати ще більш сильною, бо разом можна зробити більше.

Ізмаїльця звинувачують у роботі на російські спецслужби

«Зливав» дані про Сили оборони: ізмаїлець відповідатиме у суді за державну зраду

Одеська обласна прокуратура скерувала до суду справу про державну зраду щодо 41-річного ізмаїльця. Про це повідомили у прокуратурі.

У вересні минулого року чоловік сам знайшов представників спецслужб рф у Telegram. За гроші він передавав координати підрозділів ЗСУ та Нацгвардії в Одеській області.

Для уточнення локацій ізмаїлець надсилав скріншоти Google Maps із позначенням військових об’єктів і техніки. Також намагався залучити до співпраці з ворогом інших людей.

За вчинене в умовах воєнного стану йому загрожує до 15 років за гратами або довічне ув’язнення.

Загалом у 2026 році на Одещині підозру в держзраді вже отримали 17 людей — 12 чоловіків та 5 жінок. Усі ці справи прокурори готують до розгляду в суді.

Червоний терор в Одесі: як більшовики перетворили місто на катівню

Після захоплення Одеси більшовиками у 1919 та особливо у 1920 році місто стало одним із центрів червоного терору на півдні України. Під гаслами «боротьби з контрреволюцією» ЧК розгорнула систему масових арештів, катувань і розстрілів. Людей убивали не лише за участь у білому русі чи українських організаціях — достатньо було походження, професії, доносу сусіда або просто «неблагонадійного» вигляду.

Одеська ЧК — фабрика смерті

Головним інструментом терору стала Одеська губернська надзвичайна комісія — ЧК. Вона діяла фактично без суду та слідства. Людей хапали просто на вулицях, у квартирах, на роботі. Часто родичам навіть не повідомляли, де перебуває заарештований. Через декілька днів людину могли вже розстріляти.

За даними дослідників, лише у 1920 році Одеська ЧК винесла понад півтори тисячі смертних вироків. І це лише встановлені випадки. Реальна кількість жертв могла бути значно більшою.

Петиція Встановлення кримінальної відповідальності за українофобію

Текст петиції тут:
Встановлення кримінальної відповідальності за українофобію

Шановний Кабінете Міністрів України! 

Попри прийняття Закону № 3005-IX, де у Статті 2 чітко визначено поняття «українофобія», цей термін досі залишається декларативним і не має належного механізму реалізації у кримінальному праві. Це створює небезпечний прецедент безкарності за дії, що прямо загрожують національній безпеці та гідності українського народу. З метою дотримання принципу юридичної визначеності та верховенства права, ми вимагаємо привести законодавство у відповідність до існуючих норм та викликів воєнного часу. 

Обґрунтування та пропозиції: 

Усунення декларативності норм: Чинна Стаття 161 КК України є занадто загальною і не охоплює українофобію як комплексну форму посягання на державність. 

Вимагаємо створити спеціальну норму в Кримінальному кодексі, яка базуватиметься на вже існуючому в Законі № 3005-IX визначенні українофобії (публічне заперечення суб’єктності держави, боротьби проти асиміляції, зневага до етнокультурних ознак та ігнорування мови). 

Забезпечення принципу загальності та рівності: Кримінальна відповідальність за українофобію має поширюватися на всіх осіб, які перебувають на території України. 

Повага до державної мови, культури та національної гідності є обов’язком кожного, а її порушення в умовах війни - актом ідеологічної диверсії. 

Встановлення чітких санкцій (юридична визначеність): 
Вимагаємо запровадити градацію покарань за українофобські дії залежно від їхньої тяжкості: Штрафи та громадські роботи за індивідуальні прояви. Обмеження або позбавлення волі за публічні заклики в медіа, інтернеті та мистецьких творах. 

Обтяжуючі обставини: вчинення дій посадовими особами, організованими групами або системне поширення українофобських наративів. 

Комплексний підхід (Запобігання та протидія): Відповідно до європейської практики (зокрема резолюцій Європарламенту щодо боротьби з ксенофобією), вимагаємо не лише карати, а й запровадити заходи запобігання: моніторинг контенту, оновлення освітніх програм та державну підтримку просвітницьких проєктів, що спрямовані на захист української ідентичності. 

Чому це важливо? 

Наявність терміна в законі без санкції в Кримінальному кодексі робить цей закон не дієвим. Українофобія - це зброя, якою ворог намагається розколоти наше суспільство зсередини. Держава зобов'язана захистити свій народ не лише на фронті, а й у правовому та інформаційному полі. 

ВИМАГАЄМО: Невідкладно розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за українофобію. 

 Слава Україні!

8 травня День пам'яті в Ізмаїлі має стати також Днем прощання з російськими брехнями

На площі Перемоги ми маємо вшановувати загиблих "трофейних солдатів" Ізмаїла, а не чужаків - червоноармійців-окупантів, які їх послали на смерть, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн.

583 ізмаїльці, імена яких викарбувані на меморіальній стелі, були так званими «одноразовими солдатами» — піхотою Червоної армії, сформованою з цивільного населення окупованих територій після їх повторного захоплення совєтами. Більшість цих ізмаїльців були підданими Румунії.

Стела з іменами 583 ізмаїльців і написом "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945"

Комуністичний сталінський режим вважав людей, які пережили німецьку окупацію, «зрадниками», змушуючи їх «змивати провину кров’ю». Чоловіків від 17 років масово мобілізували без підготовки, часто без зброї й навіть без військової форми — у звичайному цивільному одязі, через що їх і називали «чорною піхотою», а також чорнопіджачники, чорносвитники, піджачники.

Навіщо сепаратистські видання Одещини нахабно брешуть щодо "басарабської" історії нашого краю

В фейсбук є чудова група під назвою Ізмаїл-онлайн, де завжди з українських національних і патріотичних позицій обговорюються актуальні питання сучасного життя і історії Одещини. Серед іншого там багато уваги там приділяють питанням боротьби з місцевим сепаратизмом, зокрема щодо так званої "Бессарабської народної республіки" і російському імперському походженню назви "Бессарабия".  

Недобитки "Бессарабской народной республики" ніяк не можуть змиритися зі своєю поразкою в 2015 році і продовжують дурити людей щодо так званої "Бессарабії".

 

Історія дуже проста:

Російська імперія у 1812 році анексувала частину Молдавського князівства між річками Прут і Дністер і в 1815 році назвала її Бесарабською областю (Бессарабією), хоча перед анексією цю частину князівства місцеве населення і взагалі ніхто так не називав. Тобто це чисто російська новостворена назва.

 

В 1917 році Російська імперія розвалилася і штучно розділений молдавський народ демократичним шляхом возз'єдналася з матір'ю-батьківщиною Румунією. Причому російську імперську назву "Бессарабия" для цього регіону румуни відкинули.

* * *

Фотографія 2-ї сторінки секретного додаткового протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною та СРСР, відомого як Пакт Молотова-Ріббентропа.

Документ було підписано 23 серпня 1939 року в Москві представниками урядів СРСР (В. Молотов) та Німеччини (Й. фон Ріббентроп).

Цей протокол передбачав розмежування сфер інтересів у Східній Європі, зокрема інтерес СРСР до Бессарабії та політичну незацікавленість Німеччини в цьому регіоні.

Умови договору вимагали від обох сторін зберігати цей документ у суворій таємниці.

 

Втім новостворена імперія СРСР, якою правили більшовики, не змирилася із втратою Бессарабської губернії. На їх картах і в підручниках ця територія центром в Кишиневі позначалася як окупована Румунією. Так само вона називалася і в пакті Молотова-Ріббентропа про розділ Румунії, яким гітлерівська Німеччина визнала так звану «Бессарабію» сферою впливу СРСР, давши згоду на її окупацію.