Скандально відомий депутат від партії Порошенка Шмушкович забув задекларувати дві квартири та понад 8 млн готівки

Нещодавно в мережі розгорівся скандал: журналіст з інвалідністю заявив, що після десяти років роботи у виданні "Думська" його звільнили без пояснень, й оголосив голодування.

Власником медіа виявився соратник Порошенка, голова фракції "Європейська солідарність" в Одеській обласній раді Михайло Шмушкович.

Скандал привернув увагу журналістів і до самого політика. Під час перевірки декларації та активностей Шмушковича з'ясувалося, що він забув показати квартири та мільйони, лобіював бронювання для охоронних фірм, володіючи однією з них, та у війну відпочиває у країнах Європи, при цьому різко засуджуючи колег, які роблять так само.

Незадекларовані мільйони та квартири Шмушковича

Аналіз семи декларацій Шмушковича за 2019-2025 роки виявив різкі провали в пам'яті політика. Адже він зовсім забув задекларувати дві квартири дружини Катерини та 180 тис. доларів готівкою. Йдеться про квартири в Одесі площею 172,2 м² та 52,7 м², не так давно придбані бідним підприємцем, якому не вистачило грошей на зарплату інваліду.

Міносвіти має звільнити "бессарабського" ректора ІДГУ Кічука за сепаратизм

"Бессарабський болгарин" ректор ІДГУ Кічук показав що йому кинули нове фінансування на російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія", який росіяни розпочали у Буджаку на початку 2000-х. Про це пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Вже багато років "бессарабський болгарин" Кічук очолює правління сепаратистської організації "Центр розвитку Бессарабії", яку фінансує організатор "Бессарабської народної республіки" Куртєв, також туди з проросійської Болгарії надходять гранти російського походження.

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України. Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як імперський політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».

Багато хто думає що після того як СБУ у 2015 році з трудом припинило створення "Бессарабської народної республіки" цей проєкт припинився. Насправді проєкт «Бессарабія» трансформували і адаптували його до умов тривалої війни. Зараз він залишається активною загрозою в межах загальної гібридної війни, а недобитки БНР продовжують його реалізацію, при чому фінансування проєкту постійно зростає.

В рамках цього проєкту російська пропаганда та сепаратистські сили системно намагаються розмити українську ідентичність, штучно протиставляючи вигадані культуру та ідентичність неіснуючої "Бессарабії" українській, формують міф про територію, яка нібито «ніколи по-справжньому не була українською».

❗ Російське імперське поняття «Бессарабия» та "бессарабську ідентичність" просувають, щоб стерти українську суб’єктність, зробити регіон «спірним», підготувати ґрунт для «визволення» путіним.

❗ В ІДГУ цим відкрито займається ректор Кічук і історик Дроздов. ІДГУ - УКРАЇНСЬКИЙ (а не бессарабський!) ДЕРЖАВНИЙ університет, втім сепаратисти перетворили його на антиукраїнську установу, де фактично заперечується українська історія і приналежність півдня Одещини, і вже майже 10 років просувається російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія".

 

 

Тепер про небезпеку інтенсивного створення сепаратистами російської імперської ідентичності "бессарабські болгари":

 

Використання терміну «бессарабські болгари» замість «українські болгари» в сучасному політичному та публічному дискурсі дійсно служить інструментом сепаратизму та російського гібридного впливу. Історичні факти та сучасний контекст безпеки повністю підтверджують цю тезу за кількома ключовими пунктами:

1. Штучне збереження імперської матриці
Адміністративно-територіальна одиниця Бессарабська губернія Російської імперії припинила існування у 1917 році. Консервація цього імперського топоніма в офіційному чи суспільному полі спрямована на заперечення сучасних державних кордонів України.
Заміщення сучасного політичного терміну «українські болгари» історичним імперським маркером відриває етнічну групу від українського державотворчого контексту.

Сепаратистський сайт одного з засновників БНР, болгарського цигана Антона Кіссе - “Махала-Бессарабія” продовжує бессарабську мастурбацію і антиукраїнську діяльність

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України і інструмент російської агресії, пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».

Ось бачите сепаратисти з "Махали-Бесарабії" пишуть про міфічну "бессарабську ідентичність"? Це вони роблять за російською методичкою - для обґрунтувати відторгнення "Бессарабії" від України, для стирання української ідентичності та історії.

Читайте також:  История о сепаратисте А. Киссе

Хоча насправді немає "бесарабської ідентичності" - немає "бессарабського народу", немає прапора, немає герба, немає меж, немає культури, немає бесарабської кухні. В Буджаку є українська, молдовська/румунська кухня, болгарська, гагаузька, ногайська, турецька - а "бессарабська" це кухня вкрадена у всіх цих народів, точно як повністю вкрадена "руssкая кухня" ("руssкие" - це такий самий політичний конструкт як і "бісораби").

Подивіться скільки разів ці вороги згадують назву «Бессарабія» - вони буквально «вбивають» її людям в свідомість, так само як Російська Імперія в 19 столітті «вбивала» це нове слово в голови місцевого населення, переписуючи ідентичність краю з нуля після захоплення частини Молдавського князівства.

Цього «вбивання» назви також вимагає російська методичка, як і "бесарабської ідентичності".

Щодо меж, бісораби ніяк не можуть пояснити де межі цього сепаратистського утворення і, як бачите, вони вже включили в межі «Бессарабії» і Одесу.

У 1917 році Бессарабську губернію було ліквідовано, і протягом наступного століття про неї в нашому краї згадували хіба що в контексті імперського гноблення та репресивної політики царизму.

Проте з початку 2000-х фашистська росія в рамках просування “руssкого міра” почала впроваджувати в Буджаку проєкт «Бессарабія».

Міст до Буджака будували під ударами Іскандерів і вже завершили

На Одещині завершили будівництво нового мосту неподалік Маяків, який має забезпечити сполучення з Буджаком навіть у разі нових російських атак. На спорудження витратили понад 200 млн гривень.

Про це розповів голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв’ю медіа.

Новий міст почали будувати у квітні 2026 року, за кілька кілометрів від старого мосту в Маяках. Його вирішили звести після того, як російські удари пошкодили основну переправу, через яку проходить важливий маршрут до Буджака.

Старий міст зазнав ударів дронами у грудні 2025 року. За словами Сухомлина, після першої атаки фахівці за день відновили одну його частину та відновили рух.

Повністю переправу відремонтували приблизно за два місяці. Однак згодом росія знову завдала по ній ударів і частково зруйнувала міст.

Тому паралельно з відновленням старої переправи почали будувати нову. Під час робіт російські військові також атакували будівельний майданчик.

Як виникла назва «Бессарабія» і чому її просування становить загрозу для України

«Бессарабія» — складова антиукраїнського проєкту «Русскій мір»

Історія

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом, Дунаєм і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського мирного договору 1812 року. У тексті цієї угоди не згадується Бессарабія, йдеться лише про новий кордон імперії по Пруту та Дунаю.

 

Уперше назва «Бессарабія» з'явилася 1813 року в назві щойно створеної Бессарабської області. Важливо, що до 1813 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення всього цього краю. Вона не зустрічається ані в російських документах, ані на російських мапах.

 

І в цьому є важливий політичний момент. Називати новозахоплену територію Молдавією або частиною Молдавського князівства означало б прямо фіксувати факт її відторгнення від сусідньої держави. Натомість назва «Бессарабія» створювала враження окремої, самостійної історичної області — без чинного адміністративного носія, правопопередника чи юридичного статусу.

 

Тому, називаючи край «Бессарабією», а не частиною Молдавії, його було легше представити як окрему історичну територію, а не як відірвану частину Молдавського князівства. Це був класичний імперський інструмент маніпуляції географічними назвами — той самий принцип, який сьогодні намагаються використовувати сепаратисти: спочатку змінити назву території, а потім на підставі цієї нової назви створити міф про її «окремішність».

 

Читайте також:  Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз 

 

«Бессарабія» і «Басарабія» - це різні поняття

Пенсія на Одещині нижча за середню по Україні майже на півтори тисячі

Середня пенсія за віком в Одеській області сягнула 5 778 гривень на початок 2026 року. Це на 20,55% менше за загальноукраїнський показник.

Як повідомило Головне управління статистики в Одеській області, за останні п’ять років виплати в регіоні зросли на 57,85% — із 3 660,4 гривні у 2022 році. Утім, це зростання фактично нівелювала кумулятивна інфляція за цей період, яка перевищила 60%.

Загалом же середня пенсія по Україні становить 7 273 гривні. При цьому кожен четвертий пенсіонер отримує близько 3,5 тисячі гривень.

Водночас на Одещині продовжує скорочуватися кількість пенсіонерів. Якщо у 2022 році в Одеській області на обліку перебувало 407,6 тисячі осіб похилого віку, то на початок 2026 року їхня чисельність зменшилася на 4,83% — до 387,9 тисячі людей. Скорочення кількості пенсіонерів на Одещині відбувається дещо повільнішими темпами, ніж загалом по країні, де показник впав майже на 6,8%.  

У 2025 році жителі Одеської області мали середні пенсії на рівні 5 628 гривень. В той же час середня пенсія по Україні складала 5 816 гривень. 

У 2024 році в Одеській області пенсіонери отримували 5 тисяч 596,63 гривні. За даними Пенсійного фонду, на 1 жовтня 2024 року середня пенсія в Україні становила 5 852 гривні.

Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз

Від інформаційного конструювання окремої регіональної ідентичності до спроби створити маріонеткову «народну республіку». Як Кремль намагався використати південь Одещини для дестабілізації України, чому цей сценарій провалився і як його ідеологічна складова продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Російська агресія проти України ніколи не обмежувалася лише військовими операціями. Паралельно з окупацією територій Москва систематично створювала й підтримувала політичні, інформаційні та псевдоісторичні конструкції, покликані поставити під сумнів український суверенітет, розколоти суспільство та підготувати ідеологічне виправдання для подальшого втручання.

Читайте також:  Російський проєкт «Бессарабія»: як Кремль продовжує дестабілізувати Одещину

«ДНР», «ЛНР», «Новоросія», «Республіка Крим» та «Бессарабська народна республіка» — різні за масштабом і способом реалізації, але споріднені за своєю політичною логікою проєкти. Їх об'єднує спроба представити частини суверенної України як нібито окремі політичні утворення, що мають власні інтереси, відмінні від інтересів української держави, а отже, начебто можуть бути виведені з-під її юрисдикції.

У цій системі особливе місце посідає проєкт «Бессарабія», спрямований на південь Одеської області — багатонаціональний регіон із власною складною історією, який російські політтехнологи намагалися перетворити на плацдарм для сепаратистського експерименту.

Його історія демонструє, як географічна назва може ставати інструментом політичного конструювання, як історичні маніпуляції використовуються для виправдання територіальних претензій і чому провал конкретної сепаратистської операції ще не означає зникнення її ідеологічного підґрунтя.

Власник бренду одягу Vitto Rossi двічі уникнув кримінальної відповідальності за несплату податків

 

Пересипський районний суд Одеси звільнив від кримінальної відповідальності ФОП Віталія Фурнику, якого підозрювали в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

ФОП (зареєстрований з 2007, основний вид діяльності — роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами) протягом січня 2024 — грудня 2025 отримав готівкою 61,2 млн грн від понад 180 інших фізичних осіб-підприємців.

Гроші надходили як плата за надання невиключного права (ліцензії) на використання торговельної марки Vitto Rossi. Фурника є власником цієї торгової марки (свідоцтво видане ще 2009).

Бренд Vitto Rossi — українська мережа магазинів чоловічого та жіночого взуття, яка має точки продажу в кількох великих містах країни.

Отриманий дохід від ліцензій Фурника не відобразив у податковій звітності. Він не включив ці суми до декларацій платника єдиного податку за 2024 і 2025, а також не зареєструвався платником ПДВ і не подавав відповідні декларації.