Сепаратистський сайт сепаратиста Дубового вчергове пробив дно

Недобитки Бессарабської народної республіки з сайту «Бессарабія-INFORM» отримали від Дубового завдання будь де заміняти українську топониміку на російську імперську назву «Бессарабія», пише Ізмаїл-онлайн.

Ці бессарабські мастурбатори Ізмаїльський район називають «Бессарабія», Українське Придунав'я - у них «Бессарабія», Буджак - «Бессарабія», південь Одещини - «Бессарабія», громади Одещини - «Бессарабія»... Одещина «Бессарабія»... все скрізь - «Бессарабія»!!

Втім цього разу сепари перевершили самих себе - вони назвали «Бессарабією» державу Україна!

Ці недобитки БНР працюють чітко за принципом "Аби не українське".
Втім покарати цих бессарабських мастурбаторів дуже важко, адже цей їх сайт абсолютно лівий, не зареєстрований як медіа, не зазначено хто там власник і хто редактор. А спонсор цього лайна - сепаратист Дубовой втік за кордон і звідти дошкуляє Україні.

Втім найбільше дивує, що на шпальтах цього антиукраїнського лайна не гребують з'являтися представники влади тих районів, назву яких сепари поміняли на «Бессарабію»!

Читайте також: На Півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення БНР

Костянтин Ткач: людина, яка перетворила комунальні платежі одеситів на приватну ренту

Одеський бізнесмен Костянтин Іванович Ткач (22.09.1969, Вінницька обл.) — доктор економічних наук, заслужений економіст України 2008 року, професор НУ «Одеська політехніка», голова правління ПІІ ТОВ «Аверс». Але наукові регалії — лише фасад.

Реальний бізнес Ткача — це інкасація комунальних платежів через групу компаній з одним адресом: Одеса, вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його «ГЕРЦ», який утримує комісію 2-2,4 % — це 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.

Ткац є старим підрядником Одеської міськради завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим, мером Одеси у 2014-2025 роках. Всупереч поширеній назві, зареєстрованої НБУ платіжної системи «ГЕРЦ» не існує. Ткач побудував іншу конструкцію — три юрособи з одним адресом на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.

Сепарська влада Ізмаїла змінила написи на бронекатері радянських окупантів - брехню язиком ворога замінила на брехню українською

Радянський бронекатер треба демонтувати як імперську мітку - пишуть в групі Ізмаїл-онлайн 

На кам'яній підставці під бронекатером з’явилися написи українською мовою, ніби від того він перестав бути окупантським.

Під час реконструкції демонтували радянський текстовий блок написаний язиком ворога, у якому згадувалися радянська армія та військово-морський флот. На його місці встановили нову сіру панель, оформлену українським орнаментом.

Великий напис «Август 1944» прибрали. Його замінили червоним маком із датами «1939–1945» та гаслом «Ніколи знову». Яким боком 1939 рік до Ізмаїла - незрозуміло. Вперше Червона Армія окупувала його в 1940 році.

Змінився і центральний напис на підставці під бронекатером. Тепер він українською мовою повідомляє: «26 серпня 1944 року. Звільнення міста Ізмаїл від нацистських окупантів. Друга світова війна». Отже, нічого не зрозуміло для чого тут стоїть бронекатер, звідки він взявся і для чого його поставили на постамент.

Власник одеської компанії «ГЕРЦ» виїхав з України після обшуків БЕБ – ЗМІ

Власник одеської компанії «ГЕРЦ» Костянтин Ткач

За даними «Думської», дозвіл на обшук стосувався справи про можливе ухилення від сплати податків і ТОВ «Югтранс-Термінал» 

ЗМІ повідомили, що після слідчих дій 15 липня Костянтин Ткач міг виїхати з України через напрямок Паланки. Офіційного підтвердження цього немає. Водночас «Думська» заявила, що бачила ухвалу Печерського районного суду Києва на обшук у провадженні щодо можливого ухилення від сплати податків, де згадується ТОВ «Югтранс-Термінал».

Коротко про головне

• ЗМІ повідомили про можливий виїзд Костянтина Ткача після слідчих дій.
• ДПСУ та БЕБ публічно не підтверджували перетин ним кордону.
• «Думська» пов’язує обшук зі справою за статтею про ухилення від податків.
• В ухвалі, за даними видання, фігурує ТОВ «Югтранс-Термінал».
• «ГЕРЦ» заперечила проведення обшуків у своїх офісах.

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять

«23 жовтня 1944 року було прийнято рішення про створення польських частин в складі Вермахту (Polnische Wehrmacht), в подальшому у Радомі з добровольців-поляків почалося формування «Легіону Білого Орла» (Legion Orła Białego), в якому легіонерам гарантували грошове і інше забезпечення за нормами постачання солдатів Вермахту. З доповідей представництва польського уряду в окупованій Польщі слідує, що до кінця 1944 року в Вермахт було призвано близько 450 тисяч громадян довоєнної Польщі. Загалом можна вважати, що через німецьку армію під час війни їх пройшло близько півмільйона», – пише польський історик, доктор наук, професор, директор Інституту Історії Сілезького Університету Ришард Качмарек.

Хочеться порадити президенту Польщі Каролю Навроцькому, який пропонує прирівняти «бандерівський символ» до символів націонал-соціалізму та радянського комунізму, спочатку розібратися з власною історією. Наприклад, з символікою елітарної польської військової частини – «Легіону Білого Орла», який поляки сформували на зразок «Waffen SS Polen», і під цією символікою служили Гітлеру.

Символи польського «Легіону Білого Орла»:

біло-червоне гусарське крило з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту») було символом частини Легіону. Біло-червоний польський прапор із написом «Вермахт чекає на тебе! Разом із нами воюй проти більшовиків!» був розпізнавальним знаком військових казарм.

«Ми можемо вважати, що у 2-х – 3-х млн. чоловік в Польщі є родич, який служив у Вермахті. Скільки з них знають про те, що з ними сталося? Напевно не всі. До мене постійно приходять студенти і запитують, як встановити, що сталося з дядьком, з дідом. Їх рідні про це мовчали, вони обмежувалися фразою, що дід загинув на війні. Але для третього післявоєнного покоління цього вже недостатньо» – пише професор Ришард Качмарек у своїй книзі «Поляки в Вермахті».

За даними директора Інституту Історії Сілезького Університету Ришарда Качмарека, поляки воювали за Гітлера: «на Західному і Східному фронтах, у Роммеля в Африці і на Балканах. На кладовищі на Криті, де лежать загиблі учасники німецького десанту 1941 року, я знаходив і польські прізвища. Такі ж прізвища я знаходив і на військових кладовищах в Фінляндії, де ховали солдатів Вермахту, які підтримали фінів у війні з СРСР».

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять. Треба їх носом вмокнути в їхнє ж гἰмਮס!

Болгари разом з сепарським виданням "Бессарабія-Махала" продовжують бессарабську мастурбацію і намагаються створити Бессарабську народну республіку

Російська "Бессарабія" у вигляді "Бессарабської губернії" назавжди здохла в 1917 році.

 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

 

Після цього російські окупанти вигнали з Буджака в Османію, знищили, виселили в Крим близько 100 тисяч "бусурман" - ногайців, османів, татар.
А на їх місце в Буджак переселили так само 100 тисяч болгар і гагаузів з Османської імперії. Саме так завжди здійснюють російські окупанти - здійснюють етнічні чистки місцевого населення, а на його місце завозять московитів і окупантів-"колоністів".

До російської окупації імперська назва "Бессарабия" місцевим населенням Молдовського князівства як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово Російська імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.

Чому Російська імперія обрала саме цю назву? Використання назви «Молдавія» прямо вказувало би на факт окупації та анексії частини Молдавського князівства. Натомість імперська назва «Бессарабия» звучала нібито «історично» - "по молдавські", але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська імперська колоніальна, а не як автохтонна назва.

Після 1918 р. російський імперський термін «Бессарабия», запроваджений у 1813 році, був свідомо збережений і відтворений СРСР. Його використовували для створення ілюзії «незавершеного територіального питання» - тобто для представлення як нібито «захоплення Бессарабии Румунією» в 1918 році, а також для легітимації пакту Молотова-Ріббентропа, ультиматуму Румунії та її окупації у 1940 році.

Після утворення Молдавської РСР в 1940 р. назва "Бессарабия" зникла з офіційного радянського дискурсу і була небажаною. В документах, підручниках, ЗМІ, картах його старанно уникали. У повсякденному житті всередині МРСР слово "Бессарабія" стало майже табу - його сприймали як натяк на імперське минуле. У сучасній Молдові термін залишається токсичним, його уникають або використовують із негативним відтінком.

Тепер імперську назву «Бессарабія» в російських інтересах використовують сепаратисти як інструмент маніпуляції історичною пам’яттю з метою протиставлення півдня Одещини Україні.

Особливу роль в цьому грають "болгарські бісораби". Ці бессарабські мастурбатори пхають імперську назву "Бессарабія" куди тільки можна з метою її матеріалізації і романтизації в Україні.

Чому лише болгари? Тому що для румун і молдаван ця назва є токсичною і символізує російську окупацію. Українці розуміють що це сепаратистський антиукраїнський проєкт, який є елементом гібридної війни фашистської росії проти України. А ті хто раніше в Одеській області гордо називав себе руSSкімі перешли на підпільну роботу проти України.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Російське поняття «Бессарабия» не є нейтральним історичним терміном — це імперський і радянський конструкт, який цілеспрямовано використовується для підготовки анексії українських територій.

 

БЕБ скерувало до суду справу про привласнення коштів на ремонті інфраструктури Одеського порту

Детективи Бюро економічної безпеки в Одеській області завершили розслідування справи щодо привласнення коштів державного підприємства під час ремонту залізничної інфраструктури Одеського порту. Про це повідомляє БЕБ.

До суду скерували обвинувальний акт стосовно організаторки та виконавця схеми. За даними слідства, у 2023 році засновниця приватного товариства разом із директором підконтрольної компанії та службовими особами Одеської філії ДП “АМПУ” налагодила механізм заволодіння державними коштами.

У БЕБ зазначають, що ще під час підготовки проєктно-кошторисної документації учасники схеми завищували ціни на будівельні матеріали. Згодом, під час виконання робіт, до актів вносили неправдиві дані про вартість рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів.

“Ще на етапі розробки проєктно-кошторисної документації фігуранти штучно завищували вартість будівельних матеріалів. Під час виконання робіт до актів вносили недостовірні відомості щодо вартості рейок, шпал, стрілочних переводів та інших матеріалів”, – повідомляють в БЕБ.

Окремі позиції в документах, за даними бюро, були дорожчими за ринкові ціни у два-три рази. Щоб приховати схему, фігуранти використовували підроблені видаткові накладні від сторонніх підприємств. Згодом ці компанії підтвердили, що фактично жодних поставок не здійснювали.

Експертиза встановила, що державному підприємству завдали збитків майже на 5 млн гривень. Загалом підряднику за договором перерахували понад 15,3 млн гривень.

Організаторку схеми підозрюють в організації привласнення державних коштів в особливо великих розмірах за попередньою змовою з іншими учасниками. Виконавцю інкримінують привласнення коштів, внесення неправдивої інформації до офіційних документів і використання підроблених документів. 

Зачистка Одещини: як владна вертикаль та коаліція «слуг» + ОПЗЖ помножили на нуль мерів регіону

Офіційне повідомлення про затримання на хабарі мера Кілії — штрих до загальної картини, але показовий. Так, Кілія не входить до топ-5 найбільших міст Одеської області, але й вона найближчим часом втратить міського голову (як мінімум на час слідства). На цьому тлі варто поставити запитання: що за роки повномасштабного вторгнення сталося з самоврядуванням у ключових містах регіону?

Картина вимальовується моторошна: з п'яти найбільших міст області лише один мер зберіг крісло і контроль. Якщо дивитися ширше, а не тільки на ключові населені пункти, легше не стає. Керівники або цілком лояльні до нинішньої влади, або зачищені, або підвішені на гачку кримінальних справ.

Військова адміністрація є (поки що) лише в Одесі. Прецеденту з розпуском міськради в регіоні, тьфу-тьфу, ще не було. Однак саме цей аргумент — основний у комунікації Києва та місцевих еліт. Не будете лояльними й слухняними — отримаєте військову адміністрацію. Про те, наскільки це складно чи ефективно, ніхто, видно, не думає.

Загалом, військові адміністрації з'являються або там, де вони дійсно потрібні, наприклад у Херсоні, або там, де мер і міськрада не були лояльними до президента Володимира Зеленського. Зовсім недавно, на засіданні тимчасової слідчої комісії в парламенті пролунали подробиці відставки секретаря Чернігівської міськради Олександра Ломака. За його словами, Офіс Президента чинив постійний тиск, оскільки «слуг» у міськраді всього четверо з 42, тобто впливати на життя Чернігова президент не міг.