Показ дописів із міткою місто. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою місто. Показати всі дописи

15.02.14

Сутність тактики міської партизанської боротьби

8 січня 1959 року у західній півкулі, сталася новина, яка як грім сере ясного неба вразила весь світ: революційна партизанська армія на чолі з Фіделем Кастро силою зброї повалила режим проамериканського диктатора Фульхенсіо Батісти, та захопивши владу в свої руки, розпочала побудову першої комуністичної держави за радянським зразком на теренах Латинської Америки. Вперше, невелика групка інтелігентів та селян зі зброєю в руках, базуючись у лісах та болотах, користуючись тактикою лісової партизанської війни, змогли подолати багаточисельну урядову армію з авіацією та важким озброєнням. Вперше купка людей змогла подолати сильний диктаторський режим, який користувався підтримкою США.

Дана подія стала сигналом для всієї Латинської Америки. Десятки лівоекстремістських угрупувань в усіх країнах прийнялися з ентузіазмом здійснювати революційну боротьбу за владу за класичним кубинським сценарієм лісової партизанської війни, і не без допомоги емісарів з Куби.

Партизанська війна у нетрях великих міст

Барикада перекриває вулицю, але відкриває шлях!
Гасло  “Французького травня "1968 р.

Відновимо бойові порядки!
“Ніхон Сєкігун”

Потрібно перестати прирікати національну волю
до життя на загнивання в пасивній обороні.
Адольф Гітлер.

Ми діятимемо мирно там, де це буде можливим, зброєю - коли це стане необхідним.
Карл Маркс.

...Коли хочеш, щоб гвинтівок не було - берись за гвинтівку!
Мао Цзедун.

Давно відомо, що великі питання епохи вирішуються залізом і кров’ю. Це основний закон історії і, значною мірою, її рушій.
Найбільшим питанням нашого часу є українське питання. До сьогодні воно не розв’язане через традиційні вади української верхівки. “Верхи” роблять усе, щоб унеможливити вирішення національного (так само, як і соціального) питання, або, принаймні, відсунути вирішення на майбутнє. Боязнь рішучих дій, фетишизація так званої “законності” і “легальності” - родима пляма української політики. Замість розрубати гордіїв вузол - його вагу перекладають на плечі майбутніх поколінь. Постійне запобігання перед зовнішніми чинниками, регулярні поступки усім, хто забажає - цей витончений політичний мазохізм владоможці мотивують потребами стабільності. Істинно кажу: це стабільність в поганому. Стабільно стає все гірше і гірше - економічний спад триває, люди втрачають віру, ворог наступає на всіх фронтах. Нам не потрібна стабільність, яка куплена коштом нашого життя! Знайте: Стабільність - це ім’я божка, якому сьогодні приноситься в жертву весь український народ!