Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия»

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия»

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия», пише Поштівка.
Чому це важливо знати для боротьби з сепаратистами в Україні?

Колоніальний характер створення «Бессарабії» в Російській імперії

Після анексії 1812 року Російська імперія здійснила класичну імперсько-колоніальну операцію над частиною території Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

Читайте також: На півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення Бессарабской народной республики

По-перше, ця територія не була «нічийною» — вона становила органічну частину історичної Молдавії (Țara Moldovei) з власною адміністративною системою (ținuturi), правом і традицією.

По-друге, Російська Імперія не зберегла ані назву, ані політичну ідентичність цієї землі, а штучно перейменувала її на «Бессарабську область», використавши назву, яка:

– не існувала як адміністративна одиниця до 1812 року,
– не була самоназвою місцевого населення,
– у кращому разі інколи використовувалась в іноземній картографії як нестала географічна зона і була фактично юридично порожньою.

Бессарабська Народна Республіка

Бессарабська Народна Республіка (БНР) (рос. Бессарабская Народная Республика) — незаконне сепаратистсько-терористичне угруповання, яке діяло у 2014–2015 роках і намагалося насильницько-збройним шляхом встановити свою владу в окремих районах Одеської області України і претендувало на визнання підконтрольної території як держави. Організація була ліквідована СБУ.

Історія

«Народна рада Бессарабії», «Бессарабська Народна Республіка» та «Народна Республіка Буджак»

Після Одеської трагедії у 2014 році була створена так звана «Народна рада Бессарабії» у якої на меті було забезпечити у Бессарабії «національно-культурну автономію». Під цим гаслом мала сформуватись і «Бессарабська Народна Республіка», яку мали проголосити на зібранні «Народної ради Бессарабії». Наперекір організаторам СБУ за декілька днів до зібрання вручило їм попередження і відпустило. Напередодні проведення установчого конференц-дзвінка 1 квітня 2015 року були затримані члени оргкомітету, громадські діячі Алік Вєтров, Сергій Загорюк, депутат Ренійської міськради Михайло Льовкін, а також журналіст Олена Гліщинська. Їх допитували. 

Попри це, 6 квітня відбулося перше засідання, на якому офіційно представили організацію, яка мала б характер «представницького органу з метою захисту інтересів національних громад Бессарабії» 

"Народна рада Бессарабії" представила законопроект про національно-культурну автономію

Потім 16 травня 2015 року відбулося друге засідання на якому представили законопроект про національно-культурні автономії Бессарабського краю, в результаті якого силовими відомствами було затримано 3 журналістів, які брали участь у зібранні «Народної ради».

На Півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення БНР

Рашистський проєкт Бессарабія як прояв гібридної війни фашистської росії проти України

На Півдні Одещини відкрито діють три сепаратистські сайти які готують грунт для створення "Бісорабської народної республіки" (БНР), пише Ізмаїл-онлайн.

Історія 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

До російської окупації назва "Бессарабия" місцевим населенням як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.
Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська колоніальна назва, а не як автохтонна самоназва населення.

Карта яка є наочним доказом що «Бессарабия» у 1940 році не була адміністративною реальністю

Радянська військово-оперативна карта Генерального штабу РСЧА, 1939–1940 рр., підготовлена для планування окупації території між Прутом і Дністром, позначеної як «Бессарабия».

Це радянська військово-оперативна карта Генштабу РСЧА, підготовлена у 1939–1940 роках, безпосередньо в межах підготовки до ультиматуму Румунії та окупації 1940 року.

Ключові ознаки, які це підтверджують

1. Мова і терміни

   • Усі топоніми подані російською: Кишинёв, Аккерман, Бендеры, Тирасполь, Болград.

   • Територія між Прутом і Дністром позначена як «Бессарабия», заштрихована — це не румунська і не міжнародна картографія, а суто радянська.

«Бессарабия» як складова гібридної війни фашистської росії проти України

Скрін статті в якій сепаратисти намагаються заперечити російське походження назви «Бессарабия» та сепарський скрін російської військової мапи 1940 р. з регіоном «Бессарабия», який планують окупувати відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа.   

Російське поняття «Бессарабия» просувають, щоб стерти українську суб’єктність, зробити регіон «спірним», підготувати ґрунт для «визволення» путіним.

У сепарів, які ведуть гібридну війну проти України і будують "Бессарабскую народную республику" на півдні Одещини, стався грандіозний зашквар.

Один з провідних сепаратистів - історик Віктор Дроздов, який давно обслуговує інтереси замовників цього сепаратистського утворення, нещодавно проколовся і випадково опублікував воєнну мапу СРСР 1940 року надруковану для вторгнення в Румунію (нагадаємо, в 1939 Сталін і Гітлер уклали пакт про розділ Європи, зокрема про окупацію Румунії).
Цікаво, що в Румунії в 1940 не існувало «Бессарабии», а на російських картах вона була.

Так само і для Дроздова російський пропагандистський фантом «Бессарабия», потрібний для анексії путіним, існує в Україні.
Більше того, сепаратист вигадав «Южную Бессарабию» потрібну сучасним сепарам-бісорабам для обгрунтування претензій лише на південь Одещини, бо всю російську «Бессарабию» що включає Молдову, вони не тягнуть.

Сепарська влада Ізмаїла веде гібридну війну проти України на боці фашистської росії

Російська версія "героїчного взяття Суворовим Ізмаїла" виявилася повною брехнею!

Сепарська влада Ізмаїла рятує «День воинской славы России» і надає РПЦ МП «офіційні докази» для визнання Олександра Суворова святим, пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.

У 2022 році Міністерство оборони фашистської росії звернулося до РПЦ МП із проханням розглянути можливість канонізації Суворова.

Патріарх РПЦ МП Гундяєв повідомив, що церква вже збирає необхідні матеріали про життя полководця.

Втім, для канонізації московським попам потрібні документальні свідчення чудес, здійснених кандидатом у святі.

На прохання попів Ізмаїльська міська рада вже підготувала такі «докази» безпосередньо за місцем їх «здійснення» — в Ізмаїлі.

Загальновідомим «дивом» Суворова вважається те, що він за 2 години 30 хвилин (з 5:30 до 8:00) вбив 26 тисяч турків, 9 тисяч узяв у полон, перестрибнув 10-метрові мури кам’яної фортеці та захопив Ізмаїл.
Справжнє чудо!

Саме на підставі цього «чуда» в Московії святкують «День воинской славы России», який відзначають 24 грудня — у день дивовижного взяття Суворовим Ізмаїла у 1790 році.

Але виникла проблема

Разведка НАТО: потери российской армии в Украине достигли 1,15 миллиона человек

Российские потери на войне с Украиной выросли в течение последних трёх месяцев, сообщил «Русской службе Би-би-си» высокопоставленный чиновник НАТО.

Согласно его данным, в ноябре среднесуточные потери России — с учётом убитых, раненых и пленных — достигли примерно 1100 человек в сутки, что выше показателей октября, когда речь шла о тысяче человек в день.

По оценке альянса, общее число убитых и раненых в российской армии сейчас может приближаться к 1,15 млн. 

«Россия пополняет армию со скоростью, которая едва позволяет компенсировать понесенные потери. В основном они опираются на людей все дальше и дальше от Москвы или Санкт-Петербурга», — сказал представитель НАТО.

Чому є підстави не довіряти Порошенку і ставитися до нього з підозрою

🔸 Системна корупція, непрозорість, недовіра до реформ

За часів президентства Порошенка — з 2014 по 2019 рік — він часто критикувався за корупційні практики та неефективне управління державними ресурсами.

Прогнози на реальні реформи: судова, податкова, правоохоронна — так і не були реалізовані у повному обсязі, корпоративна і житлова реформи провалені, а боротьба з олігархічним впливом залишилася декларацією. 

Крім того — за даними ЗМІ — під час його каденції влада використовувала бюджети для прихованих інформаційних кампаній (т.з. «джинса», «заказуха») на підтримку політично вигідних Порошенкові наративів.

Висновок: якщо для вас важливі чесність, справедливість та прозорість — підвалини, на яких має стояти влада, — Порошенко демонстрував рідкість цих чеснот.