27.11.20

Стерненко знову підпалив Добкіна та Бужанського або чого насправді бояться ватні корупціонери

Стерненко знову підпалив Добкіна та Бужанського або чого насправді бояться ватні корупціонери

Проросійські колаборанти євреї Добкін та Бужанський вчора на ефірі каналу Ахметова «Украина24» знову згадували про Стерненка та пригорали. Набір тез їхньої брехні класичний: нібито Стерненко просто так напав на «військовослужбовця» та чомусь не сів до в‘язниці. А ще Стерненком, на думку дегенерата Допи, мали обуритись посли G7. Може навіть Радбез ООН треба було зібрати.

Але особливо доставило, що борець за право нападати на людей Добкін під час того ж ефіру пообіцяв повішати Тетяну Чорновол.

З цього відео зрозуміло, що Добкін - кінчений дебіл, а Бужанській - ватний брехун. 

_________

Сергій Стерне́нко (20 березня 1995, с. Садове, Білгород-Дністровський район, Одеська область, Україна) — український громадський діяч та правник, керівник НГО «Небайдужі», колишній член проводу та очільник одеського обласного осередку «Правого сектора» (2014—2017), активний учасник Революції Гідності, один із засновників «Народної люстрації», відеоблогер.  

Протягом лютого-травня 2018 року на Стерненка здійснили три замовні напади. Усі три напади відбулись в Одесі , вони входять до так званого «Списку Гандзюк», і сталися одразу після участі Сергія Стерненка у протестах проти знищення Одеською міською владою Літнього театру та після того, як він організував серію акцій проти російської культурної експансії в Одесі. Одразу після першого нападу Сергій Стерненко просив про державну охорону в поліції, але йому відмовили. Відмовили Сергію Стерненку в охороні поліція й після другого нападу. Після третього нападу поліціянти пообіцяли надати Сергію Стерненку охорону, але так і не зробили цього, натомість нападник Ісайкул — отримав від поліції державну охорону. 

Третій напад на Стерненка та його дівчину Наталю Усатенко було скоєно в Одесі 24 травня 2018 року. Один із двох нападників, Іван Кузнєцов, мешканець міста Чорноморська, був поранений ножем у серце і живіт, від чого й помер. Інший, Олександр Ісайкул, зміг утекти, але протягом доби був затриманий поліцією, проте його навіть не допитали. Згодом нападника поліція відпустила, він у справі вже проходить як свідок, а незабаром Ісайкул втік з України.

Сергій Стерненко під час нападу на нього дістав ножове поранення руки й струс мозку. Стерненко знаходився на амбулаторному лікуванні у Одеській лікарні № 1, куди він був шпиталізований після нападу на нього. Проте зранку 26 травня, на наступний день після нападу, йому без попередження припинили надавати медичну допомогу, пославшись на виписку з лікарні, яка була зроблена о 10:30 25 травня. Тобто виписали таємно, ще й заднім числом.

Третій напад на Стерненка набув найбільшого розголосу, зокрема, завдяки проросійським політикам та українофобам, на кшталт генпрокурора Ірини Венедіктової, Андрія Портнова, Вадима Рабиновича, Максима Бужанського, Олени Бондаренко, Шарія Анатолія, Олени Лукаш, Іллі Киви, Олександра Дубінського тощо. Притягти Стерненка до кримінальної відповідальності, за статтею «умисне вбивство», постійно вимагають народні депутати від фракцій «Слуга народу» та ОПЗЖ.