Мене не можна назвати "адептом зради", але події, про які я хочу вам
розповісти, викликають у мене паралелі і із Майданом та беркутами, і з подіями весни. Весни 2014 року, коли Донбас захоплювала росія, а в Одесі мало не відбувся той самий "Донецький" сценарій подій. Тільки от
врізається у свідомість колючим реп'яхом те, що надворі зараз квітень
2017 року.
Мабуть, для початку варто зазначити про місцеву специфіку і загальну ситуацію по ним.
Географічно
Одеська область розділена Дністровським лиманом, який фактично ділить
її на 2 частини. В 2015му росія мала намір створити по цій умовній межі
т. з. "БНР" - бесарабську народну недореспубліку. У нас проблемна
ситуація на півдні області, де існує відкрито російське тб, колорадські
стрічки і т. д.. А події 2 травня 2014, які врятували регіон від долі
Донецьку варті взагалі окремої теми. В органах місцевого самоврядування і
міста, і інших адміністративно-територіальних одиниць є на посадах і в
депутатах, а часто і мерів, які сповідують ті самі проросійські погляди.
Ще у нас, в єдиному, зауважу місті України (!) існує антімайдан. Який
відповідно наповнюють колаборанти і неприховані вороги України та агенти
впливу РФ. Також в Одесі російські терористи влаштовували декілька
десятків вибухів, вчинено було і декілька диверсій. І під боком у нас
анклав РФ - невизнана республіка Придінстров'я.
Це я ще дуже і дуже скорочено.
Так от, друзі
Ворог і досі має територіальні претензії на найбільшу за розміром і надзвичайно стратегічну область України.
Кожна
весна в Одесі від 14-го року супроводжується рядом не заборонених владою
перфомансів-мітингів людей, які бажають війни моїй Батьківщині. Тих,
хто мало не привів російські війська і мріє це колись втілити, а деякі
навіть і діють відповідним чином.
Як приклад - 23 лютого цього року,
про яке я вже писав. І таких прикладів можна перелічувати багато,
бо у вати в Одесі є свій календар, коли вони активно відпрацьовують
російські гроші, виконуючи вказівки Кремля. З цього року вони навіть
почали святкувати це саме 23 фєвраля і далі у них ідуть одні сакральні
дати. Це 10 квітня, день визволення від нацистських загарбників і зміна
одного тоталітарного режиму на інший - окупаційний комуністичний. Далі -
найбільше за значенням "свято" 2 травня, день, коли проросійські
бойовики хотіли втілити в реальність створення ОНР, але зазнали поразки
від жителів міста. І, звісно, 9 травня, яке супроводжується дідами і
тими самими лєнтами. Вказані дати - ну просто свята для руского міра в
сьогоднішній Україні. Також ситуації із сепаратизмом сприяє те, що
щонайменше три політичні сили використовують дані дати для приваблення
свого електорату, що допомагає проросійським силам активно діяти в ці
дні. Це опоблок, партія Ківалова і "Доверяй делам".
Здавалося б,
куди ж дивляться правоохоронні органи? Хороше питання, на яке я спробую
відповісти, розказавши про те, що відбувалось в Одесі сьогодні, 10
квітня 2017 року.
Почнемо по-порядку.
Руслан Форостяк, радник голови управління нацполіції в Одеській області повідомив наступне
Ок. Майже водночас його шеф, той самий Дмитро Головін заявив, що поліція жорстко буде реагувати на провокації і навіть викликала підмогу з інших областей. І не допустить проявів сепаратизму і пропаганди совку.
Той самий антімайдан в той час розповсюджує такі листівки
Також є і заклики про це від організатора - Моріса Ібрагіма, про якого я писав тут.
Отже, я вирішив, що варто було б показати Україні, що відбувається в
Одесі на четвертий рік неоголошеної війни від росії. Узяв телефон,
увімкнув стрім, і почав ходити та знімати, що відбувається на алеї
Слави, де планується проросійський мітинг. А вийшло з цього наступне:
Відео №1
Це самий початок. Перша пряма трансляція, зкачана з мого Фб. Тут лунають крики "Одесса, смелее, гони Бандеру в шею! Фашизм нєпрайдьот! Вон ізаАдєси, бандеравскіє бєси, Донбасс (маючи на увазі ЛДНР) ми з тобой". Також є музикальна пауза у вигляді виконання "катюші" і трошки ісконно рускіх матюків. Вата ще поводить себе досить стримано, в порівнянні із тим, що буде далі, але вже досить нахабно.
А ще вам привіт від дєдушки. На фото він чтіт дідов, показуючи агенту госдепа на ісконно рускій шиш.
І трошки концетрату ватки у вигляді фанатки срср і цитую і істоти з іконою "царя кієвской русі нікалая".
Відео №2
Далі йде епізод другий - відеозапис прямої трансляції, в якому варто зазначити одразу декілька моментів1:12 - "Крим російський" від ватніци
1:32 - сєпари намагаються вибити в мене з рук телефон
1:55
- співробітники поліції не припиняють неправомірні дії сєпарів і не
реагують на їх вигуки, але крутять під руки мене і відтягують силою в
інше місце. Серед цих поліцейських - заступник голови патрульної поліції Одеської області лейтенант Владислав Ткаченко, який до цього очолював патрульну поліцію Кривого Рогу.
Він навіть не може пояснити, чому так вчинив і показує, що перебуваючи
на відповідальній посаді не знає законодавства або свідомо його порушує.
Його начальник Білецький, до речі теж перебував там в той момент.
Далі
продовжується сєпарський трешак з цирком і просто без коментарів. Це
потрібно дивитись. Вакханалія, яка нічого спільного із поминанням жертв 2
світової війни не має нічого спільного.
12:40 - пісня "хотят ли
русские войны" і одночасно махання червоними ганчірками, типу то
радянський прапор. Одна дама навіть вдяглась у колір триколора
14:15 - лекція про царя, єдіную русь і як це пов'язано з 10 квітня 1944 від сєпарши
16:08
- звучить нецензурна лайка від відомої публіки, на що я роблю
зауваження про порушення адмін. кодексу. Поліція, яка стоїть поряд, не
реагує жодним чином.
16:20 - вата агресивно себе поводить, нападає на мене, намагаючись вибити мій телефон
16:37
- на мене налітають стіною співробітники поліції, силою виштовхуючи
мене, і пакуючи ще декількох хлопців з патріотичних організацій та
активістів.
16:49 - я намагаюсь проводити зйомку далі, але у мене
вириває з рук та тримає декілька секунд у себе в руці мій телефон
якийсь коп з патрульної поліції.
з 18ї хвилини копи агресивно виводять затриманих до своїх авто
з 19-ї можна побачити продовження незаконного застосування сили до тих, хто прийшов, бо виступає проти сепаратизму
20:01
- вата знову б'є по моєму телефону, на це жодним чином не реагує ніхто
із сотень поліцейських. Вони продовжують буквально волочити затриманих.
Також тут і далі буде чутно часті слова подяки від сєпарів на адресу
"твоєї нової поліції"
20:11 - я прямо вказую поліцейським на правопорушення з боку т. з. антимайданівців, поліція знову бездіє
22:40 - поліція застосовує силу до оператора телеканалу ICTV
24:37
- поліцейський побачив, що я знімаю події на відео, цілеспрямовано
розвернувся, побіг в мою сторону і застосував щодо мене фізичну силу без
будь-яких законних підстав
31:07 - Іван Іщенко,
начальник відділу первентивної діяльності облуправління поліції і
фактично заступник Головіна не може відповісти, чому затримано людей.
Каже, що не знає, і доповнює, що затриманих шестеро. До слова, це людина
яка координувала дії силовиків на місці і є найвищим за посадою серед
співробітників.
І це ще далеко не все, читачу.
Відео №3
1:41 - "Крим кримскій"
2:09 та 2:24 - проросійське бидло палить в громадському місці. Нуль реакції поліції
4:03
- ватниця танцює канкан, потім бере чужий (!) журналістський штатив і
намагається ним мене вдарити, потім махає в мою сторону рюкзаком. Це
відбувається буквально в метрі від поліції, яка теж ніяк на це не
реагує.
5:03 - все та ж курка таки попадає сумкою якомусь чоловікові в голову. Копи - взірець пофігізма
Відео №4. Останнє
Починається
воно з того, що я зазняв наслідки чергових дій поліції, спрямованих на
затримання противників руського міра. Поліція не відповідає, чому їх
запакували.
Не можу не поділитись кадром як на фоні копів вата тиче в камеру ісконно пендоський фак
з 2 хвилини поліція і нацгвардія продовжують тягнути хлопців до автозаку
на 3:45 той же Іщенко каже, що одного з затриманих взяли за удар іншої особи. Про інших людей він не каже нічого
5:50 - сєпарша каже що підтримує поліцію. Це маркер, я вважаю
6:16 - момент, коли затриманих і вже тих, хто перебуває в автозаку, починають бити кийками. Вата торжествує. Я обурююсь і продовжую знімати, на що звертає увагу нацгвардієць
6:40 зі словами "сюда іді" і "давай его сюда", хапають мене і волочать в автозак, наносячи удар кийком
з 6:58 - перша в Україні пряма трансляція з автозака у моєму виконанні
Далі нас, 15 чоловік, набитих в оцю бляшанку повезли в Малиновський райвідділок.
Там
протримали закритими ще хвилин 20. Звертаю увагу на те, що автозак
фактично був забитий під зав'язку, бо крім нас 15 там було ще 2
співробітника правоохоронних органів. В інший райвідділок повезли ще 6
осіб.
Усього виходить 21 затриманий. Але поліція чомусь повідомляє лише про 16.
https://www.facebook.com/sergiy.sternenko/videos/273129646468110/
https://www.facebook.com/sergiy.sternenko/videos/273129646468110/
Потім
нам нічого не інкримінують, тримають у приміщенні, і через пару годин
відпускають. Хоча з початку поліція нам казала про якісь порушення з
нашого боку.
Без коментарів.
Наслідки
1 особа в лікарні з ушкодженням хребта. Моєму знайомому зашили сьогодні голову.
Декілька
злочинів від поліцейських, в тому числі перевищення повноважень.
Незаконне застосування сили до тих, хто виступив проти сепаратизму, до
мене і до журналістів.
При цьому абсолютна відсутність реакції на правопорушення сепаратистів.
Реальність
в Україні сьогодні така. Тебе запросто можуть без законних підстав
побити, кинути в автозак, протримати в райвідділку, і копам за це нічого
не буде. А на тебе, де факто підтверджуючи протиправність своїх дій,
поліція навіть не складе ані протокол, ані не проведе жодну іншу
процесуальну дію.
І винен не Аваков, не Головін. Винні - ми з вами. Бо дозволяємо таке робити з нами і нашою країною.
Також
нагадаю, що в цей день було побито тією ж поліцією блокувальників
"Сбєрбанку", а в Києві - протестувальники проти бездії влади щодо
днрівця і водночас поліцейського України на прізвище Голубан.
А висновки робіть самі. На основі фактів, які всі відзняті на відео.
Наостанок ще одне відео з місця подій. Вид збоку.
Раджу
P.
S. Окремо додаю скріншоти реакції російських ресурсів на описану вище
подію. Так, як приклад їх реакції. Твоя нова поліція може собою
пишатись!
Сергій Стерненко